Юліан Семенов - Прес-центр

Серце тисне, мабуть, погода мінятиметься.

«А може, тому, — подумав він, — що я зайвий раз відчув свою малість і жах людської роз’єднаності… Симонов написав чудові рядки про В’єтнам: чужого горя не буває. Але ж буває, на жаль, буває… Наче й не сталося горя в нещасному Гаривасі, горя, наближення якою ми чекали й нічого не могли зробити, щоб запобігти йому… Люди сміються, мов і не було нічого, вигулюють пуделів, поспішають до коханих, думають про те, як провести уік-енд, а сивий хлопець на ім’я Мігель Санчес лежить зараз під національним стягом у труні, і його оплакують ті, хто його вбив, і всі це знають, але мовчать… Змушені мовчати… Це те саме, — заперечив він собі. — Толстого теж примушували, а він говорив: не можу мовчати. Ну то й що? Так це ж вершина людства… Цунамі!»

Степанов згадав назву оповідання, якого він так і не написав, хоч мріяв про це останні десять років: «Утома, утома, нічого, крім утоми…»

Що ж, сказав він собі, зараз якраз настав час сісти в номері, замкнутися й написати… Я робив усе, що міг, і Марі теж, і Лиско, і Верньє… Коли не вистачає сили піднятися, то й за бажання можна похвалити… Ні, подумав він, я полегшую собі життя, ми всі намагаємося зробити так, щоб легше було дивитися на своє відображення в дзеркалі, ми всі адвокати самих себе, чудові адвокати.

До Степанова підійшов хлопчик років шести, в товстенькій ручці він стискав трубу, звук її був пронизливий.

— Коман са ва? [40] Як ся маєш? (Фр.) — сказав він.

— Са ва [41] Нічого (фр.). , — відповів Степанов.

Хлопчик спитав ще щось, але Степанов не зрозумів його.

— Я не розмовляю по-французьки.

— Всі люди розмовляють по-французьки, — сказав хлопчик. — Хіба можна не розмовляти по-французьки?

Степанов відповів:

— Можна.

Потім він підвівся й пішов до готелю, мріючи лише про одне — сісти за скрипучий столик і писати, а завтра забронювати квиток і повернутися додому.

Ялта — Париж — Цюріх, 1983.

Існує версія, за якою Брут був позашлюбним сином Цезаря. Згадки про це припущення є в книзі Плутарха «Вибрані біографії» і в примітках до книжки Гая Светонія Транквілла «Життя дванадцяти цезарів».

Контррозвідка ФРН.

Старий (ісп.).

Ганусівка.

Ніколи (фр.).

Ультраліва організація «Роте Арме Фракціон».

Біржовий маклер.

Набір сирів.

Кава по-ірландськи.

Так з гумором називають себе інколи швейцарці.

Нинішнє ЦРУ.

Інформаційне агентство США.

Долар (див. жаргон. — Ю. С.).

Штаб-квартира БНД.

Усміхайся (англ.).

Чим я можу вам допомогти? (Англ.)

Кефір.

Поцілуй мене в зад, чоловіче, і бувай здорові (євр. жаргон.).

Послідовники ультралівої групи Баадера — Майнхоф.

Сищик (фр.).

Релігійно-містичне вчення, основане на тлумаченні Ветхого завіту.

Людина «жорсткого курсу» (англ.).

Варена свинина (нім.).

Подвійна порція, тобто сорок грамів.

На Заході заведена манера вимовляти слова по літерах.

Так на Заході називають найдорожчі номери з трьох-п’яти кімнат.

Юшка з морської риби, яку готують на півдні Франції.

Агентство національної безпеки США.

Горілка (ісп.).

«Прекрасний бар на нашій вулиці» (нім.).

Курка, яку виростили на птахофабриці.

Шотландське віскі.

Юшка з квасолі чи бобів з цибулею (ісп. жаргон. — Ю. С.).

Троцькістські групи.

Меч-риба (ісп.).

Лайка (ісп.).

Жінка, дружина (ісп.).

Поширена лайка (ісп.).

Замовкни (англ.).

Як ся маєш? (Фр.)

Нічого (фр.).