Ю Несбё - Поліція

Катрина голосно схлипнула.

Гучне схлипування змусило Трульса Бернтсена випростатися. Він трохи не заснув. Дешева тканина його костюма ковзала по відполірованій церковній лаві, бракувало лише звалитися з неї.

Він зосереджено дивився на вівтар. Ісус із осяйним промінням над головою. Німб. Відпущення гріхів. Геніальний винахід. Релігію стало важче продавати, адже так нелегко простежити за дотриманням усіх заповідей, особливо після того, як людям почали радити піддаватися деяким спокусам. І люди дійшли висновку, що їм досить просто вірити. Маркетинговий хід, такий же ефективний для обороту, як продаж у кредит. Раніше здавалося, що порятунок буде надано задарма. Але, як і покупки в кредит, це більше не мало такого попиту, людям стало на все плювати, вони грішили, перекладаючи провину на важке життя, адже досить трохи вірити. Тому в Середньовіччі потрібно було ввести більш жорстокі правила і грошові збори. І було винайдено пекло і перекази про те, що душі горітимуть у вогні. І будь ласка — злякані клієнти були загнані назад у церкву, але цього разу їм довелося заплатити. Церква стала мати добрі прибутки і розбагатіла, вона виконала, чорт забирай, чудову роботу. Ось що Трульс думав про цю справу, а його власна віра полягала в тому, що він помре, і на цьому все закінчиться, не буде ні відпущення гріхів, ні пекла. Але якщо він помиляється, то потрапить у біду, це ясно. Повинні існувати межі того, що можна прощати, а в Ісуса навряд чи вистачило б фантазії уявити хоча б дещицю з того, що вчинив Трульс.

Харрі дивився прямо перед собою. Він знаходився в іншому місці. У "камері тортур", де Беата щось показувала і розповідала. Він прийшов до тями тільки від шепоту Ракелі:

— Ти повинен допомогти Гуннару та іншим, Харрі.

Він здригнувся й запитально подивився на неї.

Вона кивнула убік вівтаря, де інші вже зайняли свої місця обабіч труни. Гуннар Хаген, Бйорн Гольм, Катрина Братт, Столе Еуне і брат Джека Халворсена. Хаген сказав, що місце Харрі — навпроти дівера, другого за зростом чоловіка серед них.

Харрі підвівся і швидкими кроками пішов по центральному проходу.

"Ти маєш допомогти Гуннару та іншим".

Це було схоже на відлуння слів, що їх вона вимовила напередодні увечері.

Харрі обмінявся короткими кивками з іншими і зайняв вільне місце.

— На рахунок "три", — тихо сказав Хаген.

Звуки органу напливали один на один і поширювалися навсібіч.

І вони понесли Беату Льонн до світла.

У барі "Юстіцен" було повно людей, що прийшли після похорону.

У динаміках звучала пісня, яку Харрі вже чув у цьому закладі. "І Fought the Law" у виконанні групи "Боббі Фулер Фо". У назви пісні було оптимістичне продовження: "…and the law won" . [40] "Я боровся проти закону… й закон переміг" ( англ .).

Він провів Ракель на літак в аеропорт, і за цей час дехто з колишніх колег устиг набратися. Будучи тверезим спостерігачем, Харрі бачив майже панічне прагнення напитися, немов присутні знаходилися на борту шхуни, що зазнає краху. За деякими столами люди підхоплювали слова пісні Боббі Фулера про те, що закон переміг.

Харрі подав знак, що скоро повернеться до столу, де сиділи Катрина Братт та інші, хто ніс труну, і пішов до туалету. Він уже збирався йти, коли хтось став поруч біля сусіднього з ним пісуара.

— Це місце для нас, для поліцейських, — промимрив той. — Тож якого біса ти тут робиш?

— Відливаю, — відповів Харрі, не підводячи очей. — А ти? Палиш?

— Навіть не намагайся, Холе.

— Якби я спробував, ти б не розгулював на волі, Бернтсене.

— Бережися, — ревнув Трульс Бернтсен, вільною рукою ухопившись за перегородку між пісуарами. — Я можу повісити на тебе вбивство, і ти це знаєш. Того росіянина у барі "Нірвана". Усім у поліції відомо, що це зробив ти, але я єдиний, хто може це довести. І саме тому ти не наважуєшся піти проти мене.

— Ось що я знаю, Бернтсене: цей росіянин був наркодилером, який намагався мене усунути. Але якщо ти вважаєш, що тобі пощастить більше, аніж йому, то вперед. Ти ж і раніше молотив поліцейських.

— Що?

— Разом із Бельманом. Якогось гомика, що, не так?

Судячи зі звуку, у Бернтсена були якісь негаразди зі спуском води.

— Ти що, знову набрався, Холе?

— М-м-м… — Харрі застебнув штани. — Отже, відкрився сезон для тих, хто ненавидить поліцію?

Він дійшов до раковини і побачив у дзеркалі, що Бернтсену ніяк не вдається включити свій кран. Харрі вимив і витер руки. Попрямував до дверей. І почув за спиною загрозливо-хрипкий голос Бернтсена: