Томас Гарріс - Сходження Ганнібала

— Але ви можете мені допомогти. Кожен студент школи медицини пише приватного листа подяки донору, з котрим він матиме справу. Знаючи так добре мсьє Фера, ви могли б допомогти мені скласти подячного листа. Просто на випадок того, що він погодиться на пропозицію.

Фера потер лоба. У нього виявилися зайві кісточки на пальцях — видно, колись вони були поламані, а потім неправильно зрослися.

— Хто його читатиме, окрім самого мсьє Фера?

— Лист висітиме на шкільній дошці, якщо він того забажає. Весь факультет його побачить, знамениті і впливові люди. Він може дозволити опублікувати того листа в «Le Canard Enchione». [95] «Le Canard Enchione» («Качка в кайданах») — заснована 1915 р. сатирична газета, що спеціалізується на розслідуваннях політичних, економічних та інших скандалів, сьогоднішній її тираж — понад 400 тис.

— Що саме ви могли б йому написати?

— Я звернувся б до нього як до щедрої людини, котра своїм подарунком на користь французького народу зробила свій внесок у науку, у прогрес медицини на благо майбутніх поколінь дітей.

— Забудьте про дітей. Дітей геть.

Ганнібал швидко начеркав вітальну формулу в своєму блокноті. «Як на вашу думку, так буде респектабельно?» Показуючи блокнот із написом, він доволі високо підняв руку, щоб мсьє Фера подивився вгору і можна було прикинути довжину його шиї.

Не дуже довга шия. Якщо Мсьє де Парі не вхопить його міцно за волосся, мало що залишиться нижче під’язикової кістки, навряд чи згодиться для фронтальної експозиції шийного трикутника.

— Ми не повинні забувати про його патріотизм, — сказав Фера. — Коли Великий Шарль [96] Шарль Адре Жозеф Марі де Голль (1890–1970) — генерал, який у 1940 р. відмовився капітулювати разом із більшістю французького генералітету, натомість почав вести з Лондона радіопрограму Бі-Бі-Сі «Вільна Франція». Пізніше керував рухом опору з Алжиру, кілька разів був президентом Франції у повоєнний період. віщав із Лондона, хто відгукнувся? На барикадах був Фера! Вів ля Франсе!

Ганнібал помітив, як від патріотичного натхнення на лобі зрадника Фера напружилися жили, як на його шиї нап’ялися яремна вена й сонна артерія. Ця голова напрочуд придатна для ін’єкцій.

— Авжеж, хай живе Франція! — підтримав його Ганнібал і подвоїв зусилля. — Ми наголосимо в листі на тому, що його називали вішістом, хоча насправді він був учасником руху опору, так?

— Безперечно.

— Він рятував парашутистів, напевне?

— Траплялися випадки.

— Проводив диверсійні акції?

— Дуже часто й не зважаючи на власну небезпеку.

— Намагався захистити євреїв?

Коротка пауза.

— Так. Ризикуючи собою.

— Певне, його піддавали тортурам, його зламані пальці стали жертвою на вівтарі вільної Франції?

— Він все’дно зміг гордо віддати честь, коли Великий Шарль повернувся, — запевнив Фера.

Ганнібал поставив крапку.

— Я тут намітив головні аспекти, то чи можете ви передати йому мої нотатки?

Фера взяв аркуш і прочитав, тикаючи пальцем у кожний пункт, киваючи, щось мурмочучи сам до себе.

— Ви можете звернутися до його друзів по руху опору по додаткові коментарі, я назву вам їхні імена. Хвилиночку.

Фера, обернувшись спиною до Ганнібала, впритул нахилився до одягу. І скоро повернувся з рішенням.

— Ось відповідь мого клієнта: «До сраки. Передайте юному мудаку, що я поставлю свій підпис тільки після того, як побачу й покуштую снодійне». Вибачаюся, але це буквальна цитата. — Фера конфіденційно подався ближче до дверної решітки. — Тут є люди, котрі розповіли йому, що він може отримати достатньо лаудануму [97] Настоянка опію з цукром, назва походить із XVI ст. від лікаря Парацельса. — достатньо, щоб не звертати увагу на ніж. «Заснути й не чути сліз» — так я сформулював би це в судовому засіданні. Скажімо, медична школа Сен-П’єр дає лауданум в обмін за… такий дозвіл. А ви даєте?

— Передайте йому, що я скоро повернуся з відповіддю.

— Я довго не чекатиму, — сказав Фера. — Ось-ось прийдуть із Сен-П’єр.

Він заговорив голосніше і вчепився у комір своєї натільної сорочки, ніби оратор на трибуні у вирізи жилетки.

— Я уповноважений вести перемовини від його імені також із посланцями Сен-П’єр. — А потім ближче до ґрат і тихіше: — Ще три дні, і бідний Фера стане мертвим, а я буду в жалобі й без клієнта. Ви медик. Як ви вважаєте, це боляче? Боляче буде мсьє Фера, коли вони…

— Абсолютно ні. Найнеприємніший період зараз. Очікування. А сам процес — аніскілечки.