Агата Крісті - П'ятеро поросят

— Що за дурниці?! Чи не збираєтеся ви зайнятися Спіритизмом?

— Ні, ні! Ми тільки обміркуємо деякі події, що відбулися давно. Обміркуємо їх і, можливо, зуміємо побачити ясніше, як вони відбувалися. Що ж стосується привидів — вони не зможуть матеріалізуватись, але звідки нам відомо, що їх нема в цій кімнаті, хоч ми й не можемо їх бачити?

Звідки відомо, що Еміас і Керолайн Крейль не перебувають тут і не слухають нас?

Блейк сказав:

— Це не має ніякого сенсу, — і замовк, бо двері знову відчинились, і слуга оголосив, що прибула леді Діттишем.

Ельза Діттишем увійшла з тою властивою їй надмірною зухвалістю і безцеремонністю. Коротко усміхнулася Мередіту, уважно і холодно глянула на Анжелу і Філіпа, сіла на стілець біля вікна на деякій відстані від останніх; розстебнула дорогі, світлого кольору хутра і відкинула їх назад. Осягнувши поглядом кімнату, вона на мить зупинила зір на Карлі, яка також глянула на неї роздумуюче, вивчаюче і осудливо. На її молодому і серйозному обличчі не було ворожості — лише цікавість.

Ельза сказала:

— Даруйте за спізнення, пане Пуаро.

— Ви вельми люб'язні, що прийшли, мадам.

Сесілія Уільямс стиха пирхнула. Ельза зустріла приховану в її очах неприязнь з абсолютною байдужістю. Вона сказала:

— Тебе я не пізнала б, Анжело. Скільки з тих пір минуло?.. Шістнадцять років…

Еркюль Пуаро скористався згадкою про роки:

— Так, минуло шістнадцять літ з тих пір, як відбулися події, про які ми говорили. Але дозвольте мені насамперед пояснити вам, для чого ми тут зібралися.

В кількох словах вік коротко виклав, у чому полягало прохання Карли і чому він прийняв її доручення.

— Я прийняв це доручення, щоб встановити істину.

Карла Лемаршан, сидячи у великому кріслі, погано чула Пуаро — слова ніби линули здалеку. Прикривши очі рукою. вона непомітно вивчала обличчя п'ятьох присутніх. Карла не могла собі уявити, що хтось один із цієї п'ятірки вчинив убивство. Хто? Екзотична Ельза?.. Філіп із налитим кров'ю обличчям?.. Милий, симпатичний Мередіт Блейк?.. Невмолима гувернантка?.. Спокійна і здібна Анжела Уоррен? Чи могла вона, як би не намагалась, уявити одного з них вбивцею, будь-кого? Можливо. Але… Можна собі уявити Філіпа Блейка, який у пориві гніву задушив жінку, таке можна уявити… Мередіта Блейка, що погрожує злодію револьвером і випадково стріляє… Можна також уявити Анжелу Уоррен, яка стріляє з револьвера, але зумисне. І не ради себе, а коли б, наприклад, експедиції загрожувала Небезпека! І Ельзу — в якомусь фантастичному замку, на дивані в східних шовках, яка наказує: «Скинь негідника з вежі!» Але навіть в найдикішій фантасмагорії вона не могла уявити в ролі вбивці тендітну мадемуазель Уільямс. «Ви коли-небудь убили б когось, мадемуазель Уільямс?..» — «Займайся своїм множенням, Карло, і не задавай дурних запитань. Убити будь-кого — це надто поганий вчинок». Карла подумала: «Здається, я хвора. Треба кинути ці думки. Краще, дурненька, послухай оту людину, яка говорить».

Еркюль Пуаро вів далі:

— Така була моя місія: «дати, як то мовиться, задній хід і промчати роками назад для того, щоб розкрити справжні події.

Філіп Блейк перервав його:

— Ми всі знаємо, що сталося. Претендувати на інше тлумачення подій — злісний обман. Так, обман! Брати гроші у бідної дівчини для того, щоб ствердити брехню…

Пуаро не дозволив собі образитися.

— Ви говорите: «Ми всі знаємо, що відбулося…» Говорите, однак, не думаючи. Прийнятна версія якихось вчинків зовсім не обов'язково є доказом правди. Якщо судити реально, наприклад, вам, пане Блейк, не подобалась Керолайн Крейль. Це ваша особиста версія. Але будь-яка людина з невеликими психологічними здібностями може негайно зрозуміти, що правда тут прямо протилежна. Вас завжди тягнуло до Керолайн Крейль. Противлячись цьому захопленню, ви намагалися його загнуздати, пригадуючи безперервно її недоліки і повторюючи весь час, що вона вам не подобається. Точно так же пан Мередіт Блейк відчував до Керолайн Крейль відданість, яка тривала стільки років, що перетворилася для нього в традицію. Розповідаючи про трагедію, він описує своє обурення поведінкою Еміаса Крейля. Але неважко переконатися, що ця відданість протягом усього життя стерлася, і молода гарна Ельза Грієр була тою, хто захоплює тепер його розум і думки.

Мередіт щось промимрив, але Пуаро продовжував:

— Я пригадую про ці моменти тільки як ілюстративні приклади, хоч і вони мають своє значення в тому, що трапилося. Отже, я починаю свою подорож у минуле для того, щоб узнати все можливе про трагедію. Я розповів вам, як це зробив. Я мав бесіду з адвокатом-захисником Керолайн Крейль, з молодим адвокатом звинувачення, зі старим адвокатом сім'ї Крейлів, який близько знав усіх їх, потім з адміністративним секретарем фірми, який був присутній на процесі, з інспектором поліції, котрому було доручено слідство, і я дійшов, нарешті, до п'яти свідків-очевидців.