– Гм… – Яків залишався небагатослівним, тим часом знову зазирнув до вартівні, де фельдшер марно намагався відшукати у старій шафі потрібні папери. Він перекладав із місця на місце потерті теки, щось бурмотів собі під носа, щохвилини заточувався, дивом тримаючись на ногах, але бажаного не знаходив.
– А, йяаке тіло, кажете, в-вам треба?
– Жигмонт. Тереховський. – Яків відчув, що йому вривається терпець, і одним скоком наблизився до шафи з наміром самостійно взяти затребувані документи. – Останнє тіло, що сюди доправили.
– Останнє? – Фельдшер відсахнувся від Якова, неначе побачив перед собою воскреслого мерця, перечепився через ослін і загримів на підлогу, збиваючи зі столу пляшки й кухлі. Одночасно з коридору почулися здавлені зойки вартового та лайка поліціянта.
Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте эту книгу целиком, на ЛитРес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.
Ружична – колись село на південній околиці Проскурова, тепер – один із мікрорайонів Хмельницького. (Тут і далі прим. авт.)
Дунаївці – містечко приблизно за 20 км на північ від Кам’янця-Подільського.
Перший пасажирський потяг до Кам’янця прибув лише 14 березня 1914 року.
Уперше опублікований 1897 року.
Сіцінський Юхим Йосипович (27.10.1859—07.12.1937) – історик, археолог і культурно-громадський діяч Поділля, православний священник, член Історичного товариства Нестора-літописця (від 1896), дійсний член НТШ (від 1899) і Українського наукового товариства в Києві (від 1906), Київського товариства охорони пам’ятників старовини та мистецтва.
Купець першої гільдії. Один із найбагатших мешканців Проскурова.
Так званий «будинок Берлянта» було зведено в 1910–1911 рр., а зруйновано – 1941 р.
Керував містом упродовж 1884–1892 та 1896–1900 рр.
Реальний будинок на вулиці Шпитальній (Госпітальній) № 5. Щоправда, історія про гаремну в’язницю є дещо прикрашеною.