Джон Гришэм - Адвокат негідників

Його вступна промова недовга, адже справа — залізна. Я імпульсивно підводжуся і повідомляю Її Честі, що відкладу свою вступну промову до початку власне захисту — наші правила допускають таку можливість. Макс підстрибує і запрошує свого першого свідка — вдову, пані Беверлі Кінґ. Це гарна жінка, одягнута стримано, вона трохи боїться місця свідка. Макс висловлює їй стандартні фрази співчуття, за кілька хвилин вона у сльозах. Хоч ці свідчення не стосються вини чи невинуватості, до цього завжди вдаються — наголосити, що жертва є мертвою, і що в нього чи у неї лишилися люблячі родичі. Шон був вірним чоловіком, відданим батьком, чудовим працівником, годувальником родини, люблячим сином своєї матері. Крізь схлипування вимальовується картина, і вона, як завжди, драматична. Присяжні весь час зітхають і зрідка кидають погляди на Тадео. Я вуха йому прогудів, щоб він не дивився на присяжних, а чемно сидів за столом і безупину писав у блокноті. Не хитай головою. Не демонструй жодних реакцій чи емоцій. У будь-який момент принаймні двоє присяжних дивляться на тебе.

Я не проводжу перехресного допиту пані Кінґ. Її відпускають, вона повертається на місце поруч із трьома своїми дітьми у першому ряду. Чудова сім’я у всіх перед очима, а надто перед очима присяжних.

Наступний свідок — судмедексперт, патологоанатом-криміналіст, доктор Ґловер, ветеран подібних баталій. У моїй кар’єрі було немало жахливих справ про вбивства, тож ми з доктором Ґловером вже стикалися перед присяжними. Навіть у цій самій судовій залі. Він проводив розтин Шона Кінґа наступного дня після смерті, і має фото на доказ цього. Місяць тому ми з Манчіні ледь не побилися через фотографії з розтину. Зазвичай їх не показують, бо вони настільки жахливі, що спричиняють упередженість. Однак Макс переконав Повільно, що три фото із м’якіших є доказовими. На першому Шон лежить на столі, голий, тільки середина тіла прикрита білим рушником. На другому — обличчя крупним планом, знято зверху. На третьому — його поголена голова, повернута праворуч так, щоб було видно помітні набряки від кількох ран. Близько двадцяти фото Повільно розважливо заборонила показувати, бо вони настільки специфічні, що жоден притомний суддя не дозволив би демонструвати їх присяжним: відпилювання верхньої частини черепа, зблизька сфотографований ушкоджений мозок, і останнє — вийнятий мозок лежить на лабораторному столі.

Фотографії, дозволені до показу, проектуються на високий широкий екран. Манчіні розпитує доктора про кожен знімок. Причиною смерті стала травма від удару тупим предметом, завдана багатократними ударами у верхню частину обличчя. Скільки саме ударів? Що ж, у нас є відео. Це ще один вдалий хід Макса — представити зображення, коли свідчення дає медичний експерт. Світло тьмянішає. Дивлячись на великий екран, ми знову переживаємо трагедію: двоє бійців у центрі рингу; обидва впевнені у перемозі; Шон Кінґ піднімає праву руку Краша, той видається здивованим; плечі Тадео опускаються — він не вірить; тоді раптом він атакує Краша збоку відверто підступним ударом; до того, як Шон Кінґ може зреагувати, Тадео потужно б’є правою його в ніс, тоді лівою; Шон Кінґ падає назад і впирається у сітку клітки, осідає, беззахисний, без свідомості; Тадео накидається на нього, як тварина, б’є безперестанку.

— Двадцять два удари в голову, — каже доктор Ґловер загіпнотизованим жорстокістю присяжним. Вони дивляться, як міцного здорового чоловіка забивають до смерті.

А мій клієнт-ідіот гадає, що може вийти звідси вільним.

Відео закінчується моментом, коли Норберто кидається в ринг і хапає Тадео. На ту мить голова Шона Кінґа звисає на груди, його обличчя залите кров’ю. Краш непритомний. Починається хаос, ще хтось кидається до клітки. Коли розгоряється безлад, екран гасне.

Лікарі зробили все, що могли, аби зняти сильний набряк мозку Шона Кінґа, але зарадити не вдалося. Він помер через п’ять днів, так і не прийшовши до тями. Замість відео з’являється зображення комп’ютерної томограми, і доктор Ґловер розповідає про струс мозку. Наступний знімок, і він розповідає про крововилив усередині Півкуль. Наступне зображення — велика субдуральна гематома. Свідок вже багато років обговорює з присяжними розтини і причини смерті, тож він знає, як свідчити. Він не поспішає, пояснює деталі, намагається уникати таємничих слів і фраз. Це, певно, один із найлегших для нього випадків, адже є відео. Жертва була абсолютно здоровою, коли заходила в клітку. Звідти його винесли на ношах, а чому — відомо всьому світу.