Джейн Гарпер - Посуха

«Якщо тато дізнається, він мене уб’є».

Дочитавши щоденник Еллі, Фок довго сидів, витріщаючись на порожнє річище. Нарешті він згорнув зошит і разом з рештою речей сховав назад у наплічник. Підвівшись, закинув його на плече.

Сонце закотилося і запала ніч, тільки зараз помітив Фок. Над евкаліптами ясно світили зорі. Він не хвилювався. Добре знав дорогу. Коли він повертався у Ківару, повіяв прохолодний вітер.

Я навіть не уявляла, скільки людей залучено в процес народження книжки, і я щиро вдячна всім, хто мені допомагав у роботі.

Перш за все, хочу дуже подякувати своїм редакторам — Кейт Патерсон з «Пан-Макміллана», Крістін Копраш і Емі Айнгорн з «Флатірон Букс», а також Клер Сміт з «Літтл Брауна», які покращили роман своїми мудрими зауваженнями, підказками й порадами. Дякую за те, що дали мені, дебютантці, такий чудовий шанс.

Також я дуже вдячна всім, хто тяжко працював, щоб книжка опинилася на полицях, включаючи цілу низку талановитих коректорів, дизайнерів, маркетологів і продавців.

Щодня я відчуваю радість і вдячність за постійну підтримку й невтомну працю моїх агентів — Клер Форстер з «Кертис Браун Австралія», Еліс Лютьєнс та Іви Папастратис з «Кертис Браун СК», Данієлю Лазару з «Райтерз Гаузу» та Джері Калагана з «Інтелекчуал Проперті Групи». Вони на кожному кроці перевершували самі себе.

Дякую Центру Вілерів у Мельбурні, а також суддям, організаторам і спонсорам літературної премії «Вікторіанська прем’єра» за неопублікований манускрипт. Ця нагорода — безцінна можливість для невідомих письменників, і перемога в конкурсі 2015 року вручила мені ключ, який відімкнув для мене тисячі дверей.

Але щоб опублікувати книжку, я спершу мала її написати, і за це я завжди буду почуватися зобов’язаною своїм друзям-письменникам з онлайн-курсу літературної майстерності «Кертис Браун Кріейтів 2014». Дякую вам за колективну мудрість і талант; без вас ця книжка була б зовсім не такою. Особлива подяка нашому наставнику Лісі О’Доннел, моєму другові Едвард Гемліну й голові курсу Анні Дейвіс.

А ще моя подяка і любов, звісна річ, моїй родині — Майку, Гелен, Майклу й Еллі Гарперам — саме завдяки вам книжки посіли в моєму житті таке важливе місце. І дякую своєму чудовому чоловіку Пітерові Стречену, який завжди вірив у цей роман.

Молочним баром в Австралії називають невеличкий сільський гастроном, який включає і кав’ярню. — Тут і далі прим. пер.

Передмістя Мельбурна.

Персонаж ірландського фольклору — примара, яка віщує смерть.