Франсіско Павон - Руді сестри

Здесь есть возможность читать онлайн «Франсіско Павон - Руді сестри» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Київ, Год выпуска: 1991, Издательство: Молодь, Жанр: Детектив, на испанском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Руді сестри: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Руді сестри»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

В книгу вошли произведения современных мастеров детективного жанра —… испанца Франсиско Гарсиа Павона, посвященные борьбе с мафией и терроризмом.
До книжки увійшли твори сучасних майстрів детективного жанру —… іспанця Франсіско Гарсіа Павона «Руді сестри», присвячені боротьбі з мафією і тероризмом.

Руді сестри — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Руді сестри», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

— Дякуємо. Ми вже випили кави, — посміхнувся Пліній, сідаючи в фотель.

Дон Лотаріо нетерпляче совав ногами й виставляв наперед підборіддя. Пліній, вигідно вмостившись у фотелі, не виказував жодного нетерпіння. Кузен Хосе Марія сидів у тій самій позі, в якій вони його застали.

— Це я був у помешканні своїх кузинок, — раптом глухо озвався він, заледве ворушачи гіпсовими вустами.

І знову завмер, споглядаючи власні руки, чи то засоромившись, чи зніяковівши.

Дон Лотаріо розгублено поглянув на Плінія — чи не вчулося це йому і чи сказав це саме Пелаес.

Реакція шефа полягала в тому, що він нарешті зняв капелюха, поклав його собі на коліна й пригладив волосся.

— Продовжуйте, зробіть ласку! — дуже ґречно мовив він.

— Мої кузинки, — знову заговорив Пелаес, повернувши голову до балкона, немов його признання призначалося зовсім не поліцейським, — бувши найвищою мірою передбачливими, багато років тому довірили мені ось цей ключ.

І спроквола видобув з кишені піджака довгий ключ-достеменно такий як у Плінія.

— Можете взяти, якщо хочете.

Пліній завагався на хвилю, проте взяв і сховав його.

— Я знаю геть усе, що є в помешканні. Вони завжди довіряли мені, і я ніколи не зраджував їхньої довіри… Вони ніколи нічого мені не давали. Завше казали: коли нас не стане, все буде твоє, а до того часу — ні… А мені, по правді кажучи, нічого й не треба. Окрім однієї речі…

— Якої?

— Я розумію, що це смішно, — опустив він очі, — але кожен є такий, яким його Бог створив. А вони жінки своєвільні й своєрідні.

І знову замовк, відвернувшись до балкона, немов чекав звідти допомоги.

— То про яку річ ідеться? — допитувався Пліній.

— Вони геть усе зберігають. Я завжди їм кажу: «Ви справжні хом'яки». А вони сміються. І ніколи нічого не викидають. Зберігають навіть листування своїх діда й баби, коли ще ті були тільки заручені… У них є чотири листи з марками 1865 року. Ці марки ми, філателісти, називаємо «дванадцять реалів, синьо-червона, перевернута». Все життя я їх канючив у них… Не листи, ні. Марки. Навіщо їм ті марки, якщо вони не філателісти? Не хочуть давати, і край! Кожна з них коштує сімдесят тисяч песет. Я ладен був заплатити за них. Вони потрібні мені для колекції. Не дають! Сміються. «І так усе тобі дістанеться».

— То ви забрали ці марки? — вигукнув Пліній, не тямлячи себе.

— Вони вже у мене в альбомі. Не міг опертися спокусі. Розумію, що підло скористався з відсутності бідолашних кузинок, аби заволодіти марками, але це сильніше за мене… Я поверну їх вам завтра або позавтра.

— Про мене, то можете залишити їх собі, — відказав Пліній, не приховуючи розчарування, й підвівся з фотеля. — А чи не ви телефонували вчора до готелю й питали про мене?

— Я.

— І ви знали також, де лежить ключ од потайника?

— У мене є свій, — показав він.

Утрьох вони мовчки зійшли мармуровими сходами.

— Хай тобі трясця! — вигукнув Пліній, коли Хосе Марія від'їхав на таксі. — Морочив нам голову своїми задрипаними марками!

— І не кажи!

— Мені так і кортіло зацідити йому в пику, коли він признався про ті свої «дванадцять реалів». Сто чортів в печінку! Знову ми пошилися в дурні, нема за що й ухопитися. Справа стала на мертвій точці. Навіть не знаю, що тепер робити. Якщо в домі доньї Ремедіос дель Барон ми теж нічого не виявимо, а це цілком можливо, то завтра сідаємо в автобус і гайда додому!

— Тобі завтра до кравця.

— Не піду.

— Знову ти впадаєш в песимізм, Мануелю! Коли справа посувається не так швидко, як того тобі хотілося б, ти казишся й ладен усе кинути.

— Не в тім річ. Просто шкода праці. Хіба ви не зрозуміли, що то за сімейка? Цим дурноверхим святенницям могло забагтися виїхати, приміром, до Індії доглядати прокажених, а ми тут будемо нишпорити допоки світу… А той пришелепуватий зі своїми марками?! Мені аж соромно, як згадаю ті філіжанки з ложечками й блюдцями в іменних конвертах. Та що там казати!

— Годі тобі, Мануелю! Любо дивитись, коли ти стаєш дибки. — Аз якими очима я тепер прийду до комісара? Адже вся та затія з відбитками пальців, як виявилося, була потрібна лиш для того, щоб знайти чотири марки… Таке вже моє щастя! Щоразу, коли я заходжусь коло цієї клятої дактилоскопії, втрапляю в халепу!

Дон Лотаріо аж за живіт брався од сміху. Деякі перехожі поглядали на нього з симпатією.

— Ой, не можу! Лиш згадаю надписані конверти з філіжанками…

— Філіжанками, ложечками й блюдцями. Яка ганьба!

— Годі-бо! Помовч, бо я не витримаю!

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Руді сестри»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Руді сестри» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Отзывы о книге «Руді сестри»

Обсуждение, отзывы о книге «Руді сестри» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x