Хендрік Грун: Таємний щоденник Хендріка Груна віком 83 1/4 роки

Еферт крізь двері вбиральні коротко повідомив мені останні новини: нині всі підозрювали всіх, вбачаючи потенційного вбивцю рибок у кожному співмешканцю. Моя відсутність спричинила підозри. Я попросив Еферта тихо пустити чутку про свою діарею, що мало слугувати мені абсолютним алібі. Я не дуже то й підводився, за винятком того, що лишив відчиненими двері вбиральні, втім, як і двері у коридор, аби провітрити приміщення. Зазвичай я можу миритися з власним запахом, але цього разу мене, висловлюючись і буквально, і фігурально, нудило від самого себе. Світ ще не бачив такого страхопуда, як ото я! Їй-богу!

Раніше я вжив слово «провітрити», і оце зараз мені й справді захотілося вийти хоч на мить надвір, щоби хапнути ковток свіжого повітря. Провівши цілий день на сухому хлібові та «Імодіумі», гадаю, я міг би піти на такий ризик. Здалося би пошукати чистотіл, який, якщо вірити газеті та фенологічному календарю природи (ну от знову якась абракадабра!), є першою ознакою весни. Окрім чистотілу, треба було би ще й знайти мати-й-мачуху, лісову бугилу чи дикі фіалки, щоби остаточно переконатися, що весна й справді настала. Жаль тільки, що я мав туманні уявлення про те, який вигляд мають ці рослини.

Природа випереджає себе на шість тижнів. Зате для перелітних птахів, які вирішили залишитися цього року на зимівлю, кепські новини — наближаються холоди.

У будинку для людей похилого віку гарний сад. Проте з якоїсь незбагненної причини його замкнули. Узимку туди ще нікого не впускали. Певно ж, задля нашого добра. Керівництву видніше, що найкраще для нас, його підданців.

Тож якщо в цю пору року захочеш подихати свіжим повітрям, доведеться прогулятися околицями. Огидні шістдесят квартир. Гнітючі залишки сміттєвих куп, що тільки з дурної голови могли би комусь здатися травою. Виникало враження, що прибиральники, замість того щоб прибрати сміття, по ночах розтягують його територією. Доводиться продиратися крізь море бляшанок, порожніх пакетиків з-під чипсів та старих газет. Колишні тутешні пожильці чи не поголовно обміняли свої квартири на сучасні будинки з терасою в Пюрмеренді [4] Пюрмеренд — місто у нідерландській провінції Північна Голландія, яка розташована на північ від Амстердама. чи Альмере [5] Алмере — місто у провінції Флеволанд у центральній частині Нідерландів. . Лишилися лише ті, хто не міг собі дозволити такі розкоші. До вивільнених будівель перебралися турецькі, марокканські та західноіндійські родини. Так виникло надзвичайне поєднання культур.

Нині я запланував собі подолати десь 500 метрів туди й назад, із зупинкою на лавці на півдорозі. Більшого я не осилю. Світ скорочується. Звідси я можу обрати одну із чотирьох можливих прогулянок завдовжки один кілометр.

Щойно навідувався Еферт. Він отримав величезне задоволення від метушні навколо вбивства рибок і мав план, як її розбурхати. Він хоче вчинити другий напад, але цього разу з рожевими тістечками з помадкою. Він вважає, що цей колір створить у воді драматичніший ефект. Учора він спеціально їздив автобусом до супермаркету, що за кілька кілометрів далі вулицею, аби роздобути згадані тістечка. Якби він придбав їх тут, у тутешньому міні-маркеті, цю покупку запам’ятали би. Зараз придбані ним тістечка заховані в його шафці. Я запитав його, наскільки вони там у безпеці. «Це вільна країна. Людина може ховати стільки тістечок у власному домі, скільки забажає, хіба ні?» — відказав він.

Директорка будинку пані Стельваген — вочевидь, пізніше треба буде розповісти про неї більше — оголосила про заходи з економії електроносіїв: термостати у кімнатах постійних мешканців не встановлюватимуть вище ніж 23 градуси. Якщо старі мерзнутимуть, то їм просто треба буде вдягти куртки. Так зазначалося в оголошенні. Тут є пані з Індонезії, яка полюбляє встановлювати термостат на 27 градусів. Для підвищення вологості по всій кімнаті вона розставила посудини з водою. Її тропічні рослини цвітуть і пахнуть. Наказу, який би обумовлював максимальний розмір домашніх рослин, ще немає, та підозрюю, що Стельваген вже працює над цим.

Пані Стельваген завжди приязна, готова вислухати та підбадьорити будь-кого, одначе за тою приязною подобою приховується незлецька доза пихи та владолюбства. Їй сорок два роки, а на посаді вона вже два з половиною, проте постійно шукає можливості пробитися вгору кар’єрною драбиною, улестивши когось чи навпаки — штурхнувши, залежно від того, з ким має справу.