Лесь Подеревянский - Піздєц

Магарич,митець.

Омелян Косопизд,митець.

Харитон Уйобищенко,митець.

Назар Сивуха,митець.

Альфред Золупенко,митець.

Люда,вагонна провідниця котру всі вищезгадані митці їбуть іноді по черзі а іноді так.

Гаврюша Обізянов,інженер.

Степан Срака,главний інженер.

Шльома Гомельский,науковець.

Роже Городі,французський буржуазний націоналіст.

Пророк Самуїл,старий жид.

На сцені стоїть товарний вагон. На дверях вагона напис E=MC^2. Трохи нище написано: "Ніщо нікуда не зникає і нізвідкіля не береться", підпис: Ломоносов. Ще нижче написана непристойна похабєнь. Двері старанно закриті і прикручені дротом, із-за дверей чути приглушені голоси.

Перший голос. І от уявіть собі, - цей мудило уходить і ви залишаєтесь з нею удвох, а у вас в руках немає нічого крім старого дерев'яного корита.

Другой голос. З цього місця, будь ласка, з подробицями, Альфреде Юхимович.

Перший голос. Перш за все ви сците у корито.

Третій голос. Воно ж диряве, Альфред Юхимович.

Четвертий голос. Замовч, не пизди, слухай що розумна людина каже.

Голос Альфреда Юхимовича. Повторяю ще один раз для тугодумів: ви сците в корито, шановний, а потім ставите її туди обома ногами.

Другий голос (хрипко). Шо одєтую?

Голос Альфреда Юхимовича. Звичайно ні, пан Сівуха, - голісіньку!

Третій голос. Тю! Навіщо таку хуйню робить - та підійшов сзаду та засунув!

Четвертий голос. От ти, Косопизд репаний, замість багато пиздіти учився б у старших людей.

Третій голос. Та я єбу!

Голос Альфреда Юхимовича. Спеціальне пояснення для дітєй природи - моча актівізіруєт ерогєнниє зони у женщіни на п'ятах.

Голос Косопизда. Тю, яка іщо зона, блядь, когда вона і так мені кожну ніч сниться.

Четвертий голос. Та не пизди, дай послухать!

Голос Альфреда Юхимовича. Тантра, на хуй!

Голос Назара Сивухи. Я вас прошу, не отвлєкайтєсь, шановний Альфреде Юхимович.

Голос Альфреда Юхимовича. Я акцентірую ваше вніманіє, господа, - женщіна прі цьому пріходіт в состояніє статевого збудження.

Голос Назара Сивухи. Як ви сказали, Альфреде Юхимович? Повторіть.

Альфред Юхимович. "Статевого збудження", пизда очката. І саме в цю мить, господа, ви вказівним і безімянним пальцями намацуєте у неї подколєнну ямку і починаєте її лизати, весь час поднімаючись язиком все вище, вище і вище...

П'ятий голос. І так до самої сраки! Га-га-га-га!

В вагоні раздається тваринний регіт.

Голос Альфреда Юхимовича. Саме в цю хвилину, мої друзі, до вас приходить довгожданна ерекція.

Голос Назара Сивухи. А якщо не приходить, Альфреде Юхимович? Тода що робить?

Голос Омеляна Косопизда. Тогда надо воду злівать!

Входить Люда, вдягнута вагонною провідницею, в руках у Люди поднос із їжею. Вона разкручує дріт на дверях, відчиняє іх і зникає у темній пащі товарного вагону.

Голос Омеляна Косопизда. Скількі тєбя ждать можно, курва!

Голос Харитона Уйобищенки. Знов макарони, блядь!

Голос Альфреда Юхимовича. А бацили шо нема?

Голос Назара Сивухи. Та не чавкай, ти - чучундра! Голос Магарича чавкає.

Деякий час з вагону долинає тільки чавкання, стукіт алюмінєєвих ложок та репліка Омеляна Косопизда "Давай компот на хуй!". Трохи згодом ми чуємо хтивий голосок Назара Сивухи - "Люда, ти готовая?", та якесь таємниче шарудіння. За декілька хвилин Люда виходить з товарного вагону, держачи акуратно складені стойкою забруднені алюмінієві пуломиски. Вона поправляє зачіску, надіває формєний бєрєт і закручує двері на дріт. З товарного вагону чути, як хтось сито ригнув і веселий регіт. З усього видно, що його мешканцям живеться гарно і весело. Входять Гаврюша Обізянов і Степан Срака, поглиблені в свої інженерні папки і розрахунки. Вони зайобані і закомплексовані.

Гаврюша Обізянов. По нашим даним, якщо будівництво не наєбнеться зараз - воно обов'язково наєбнеться в наступному кварталі.

Степан Срака (налякано). І шо тогда будєт, Гаврюша?