Юрко Іздрик: Подвійний Леон. Іsтоrія хвороби

Чжуан-цзи — поет-філософ (IV–III ст. до Р.Х.), який сповідував філософію даосизму. Іздрик називає його DJ 107FM, тобто, фактично, диск-жокеєм івано-франківського радіо «Вежа». Наведена фраза « Крила, що як хмари закривають небо », цитується Юань Меєм за трактатом Чжуан-Цзи «Мандри у безмежжі».

Цюнчжоу — область в провінції Гуандун, що в Південному Китаї.

Ісін — місто в провінції Цзянсу.

Лі — китайська міра довжини, приблизно 576 м.

Чжапу — бухта на південному сході повіту Пінху в провінції Чжен-цзян.

Хуайнань — місто в провінції Аньхой.

Всі імена справжні, всі події — вигадані. Будь-які співпадіння слід вважати невипадковими.

Альбан Т . — алюзія до імені Альбана Берга, австрійського композитора, автора опери «Воццек», назву якої й запозичив Іздрик для своєї книги. Зі слів Юрія Андруховича («Воццек, син Іздрика». Art Line #10–11, 1997, ст. 92) знаємо, що згідно з початковим задумом книга мала називатися «Альбан — Той — Воццек». Причина такого нав'язливого нагадування Іздриком-Леоном про Іздрика-Воццека не зовсім зрозуміла, адже вона демонструє відвертий несмак, який важко виправдати навіть рятівним поняттям «антиестетика». Швидше за все — це наслідок підсвідомого відчуття того, вже згаданого нами факту, що «Подвійний Леон» (на відміну від попередньої книги) навряд чи можна визнати літературним твором.

… такі світила як Лишега, Процюк, Ципердюк, Андрусяк, Прозаяк, Любанський, Ірпінець, Боракне, Римарук, Лугосад… — майже дослівна автоцитата з «Воццека» (розділ «Синдром Любанського»), на що прозоро натякається в кінці виділеного курсивом епізоду.

« Ogniem і mieczem » — роман класика польської літератури Ґ. Сенкевіча, відомий своїм антиукраїнським спрямуванням. Бум довкола проблематики цього твору виник 1999 року в зв'язку з виходом на екрани одноіменного блокбастера С. Гофмана.

« братва » — одне із сленгових самовизначень осіб, приналежних до кримінальних структур.

— Алея Незалежності. Центр Космічних досліджень.

— Наскільки мені відомо, по Незалежності немає ніякого Центру Космічних Досліджень.

— Ну то, може, по якійсь іншій вулиці. Це вже ваша проблема.

— Ви, напевно, український космонавт?

— На жаль ( польськ. ).

Станіслав Сойка — польський піаніст, співак та композитор, близький до естетики джазу. Далі повністю цитується текст його пісні «Так jak w kinie» з диску «Cud niepamięci» (Pomaton 98124).

У мене тихий, добрий дім, живу, як на екрані.

Маю дружину і дітей, але без Тебе гину.

Як у фільмі на екрані

Радують мене і жінка й діти, а Ти десь там… (очевидно, д а л е к о — прим. моя,—

Леон.)

І хоч не вмію без них жити, та якось порожньо довкола

І Ти прекрасно знаєш це, то утікай же якнайдалі.

О добрий Боже, і для чого нам зустрітися дано було?

Так, ніби в фільмі на екрані.

Як час мине, як час мине, і все у даль відплине,

У Тебе також буде дім і життя, ніби в кіно, —

І вже не плакатимеш Ти й забудеш вже про мене.

І ніхто ніколи не дізнається, як я кохав Тебе безтямно

Неначе в фільмі на екрані ( польськ .).

Ой любчику ти наш, однолюбчику!.. — черговий іронічний парафраз, пародіювання «Слова о полку Ігоревім», в даному випадку — стилістики перекладу Максима Рильського.

Бальшова Тєатра — йдеться, очевидно, про варшавський Teatr Wielki, який справді знаходиться неподалік згаданого в тексті готелю VICTORIA, і своєю похмурою псевдоімперською стилістикою нагадує подібні радянські будівлі. Це ж стосується й Палацу Культури та Мистецтв — точної копії помпезних проектів сталінської доби, які все ж біль-менш органічно вписуються в московський урбаністичний ландшафт і, в той же час, абсолютно випадають з архітектурного контексту європейської Варшави.

— Алея Незалежності. Центр Космічних досліджень.

— Наскільки мені відомо, по Незалежності немає ніякого Центру Космічних Досліджень.

— Ну то, може, по якійсь іншій вулиці. Це вже ваша проблема.

— Ви, напевно, український космонавт?

— На жаль ( англ .).

«А в Кракові на Брацькій падає дощ ( польск .).