Володимир Єшкілєв - Богиня і Консультант

6. Члени групи «хранителів» теж можуть не знати про долю реліквії і шукати її. Тоді можна припустити, що в пошуках реліквії («предмета сили», «жезла сили») бере участь кілька зацікавлених законспірованих (впливових?) сил. Це можуть бути «окультисти», «чорні археологи», найманці впливових колекціонерів, спецслужби або збірні за складом групи, що складаються з представників цих різновидів зацікавлених сил.

Мітелик перезвонив Одноокому, але робот-оператор повідомив йому: «Ваш абонент поза зоною досяжності».

— Поза зоною досяжності твій дядько Славко, — повідомив він Індизі.

— Вимкнув мобілку. Напевно спить, — припустила та. — Він цілу ніч не спав.

— Ок. Нехай спить. Тоді ти лишаєшся тут на господарстві. А мені треба на роботу йти. А то мене скоро звільнять за злісне неробство.

— А ще тому вам треба йти, що на роботі Інтернет халявний. Так? — мала телепатка хитро примружилася.

— За несанкціоноване читання думок вас позбавлено права на отримання двох обіцяних тістечок, — повідомив старший консультант і дав малій Індиго щигля. — Відтепер впроваджуються штрафи та інші репресії!

— Я не читаю думки, я їх бачу! — відкоректувала його присуд Індиго і показала Мітеликові язика.

В офісі ФПП панував благодатний спокій. Шеф із Наташею виїхали до Києва на політологічну конференцію, і співробітники працювали у «сплячому» режимі. Почеконіус відпросився до міста, Фролюк від ранку щось вирішував в облдержадміністрації, дівчата моніторингової групи висіли на телефонах, обговорюючи багатосерійні жіночі проблеми. Навіть секретарка залишила свій спостережний пункт у приймальній і пішла пліткувати до соціологів. Тому Мітелик майже непоміченим прокрався до свого кабінету і скористався офісним вай-фаєм.

Він зайшов на пошуковий сайт і набрав у віконечку «Дролма». Переглянувши низку сайтів, він записав найважливіше до того ж блокнота, де вже перебували попередні висновки щодо досьє професора Адамчука.

«Дролмою» на Тибеті називали буддійську богиню Тару, відому у двадцять одному втіленні. З цих усіх втілень богині найбільше інформації в інтернеті Мітелик знайшов про дві милостиві та благодатні інкарнації — Білу Тару (тибетське ім'я якої було Долкар) та Зелену Тару — Махашакті й Махамайюрі — «велику енергію» і «велику царицю таємних мистецтв». Особливо Валерія Петровича зацікавила та обставина, що, окрім білого і зеленого, до кольорів Тари-Дролми належали ще й червоний, синій та золотий. Він згадав п'ять кольорових колон зі свого сну. Кольори збіглися, старший консультант обвів занотовану інформацію про них подвійною лінією. Про Золоту і Синю інкарнації богині він не знайшов нічого, зате Червона Тара виявилася войовничою володаркою магії на ім'я Курукула. На одному з сайтів Мітелик знайшов зображення восьмирукої Курукули Тарабхави [14] Тарабхава — «та, яка вийшла з Тари». і ретельно переписав у блокнот її тибетське ім'я Sgrol-ma-Dmarpo, яке читалося чомусь «Дрол ма Марпо».

Зі всіх втілень великої богині Мітеликові найбільше сподобалася Біла Тара, блага володарка Чистої Землі, що дарує людям здоров'я і довге життя. Він на всяк випадок зберіг у своєму ноутбуці велику довідкову статтю, де розповідалося, що Біла Тара є духовною дружиною могутнього буддійського просвітленого Авалокітешвари, що її атрибутом є лотос і що вона має семеро очей, додаткові з котрих розташовані на чолі, на долонях та на п'ятах богині.

Богознавчі вправи Валерія Петровича тривали б довше, але з облдержадміністрації повернувся Фролюк. У нього там щось не вийшло, він був не в настрої й, певно, через те терміново зібрав нараду. Мітеликові довелося півтори години вислуховувати нудне перегавкування заступника президента Фундації із соціологами, які вперто не погоджувалися «коректувати» рейтинг губернатора в офіційному прес-релізі ФПП. Нарешті здогадалися перетелефонувати президентові, і той наклав вето на будь-які корекції. Роззлощений Фролюк відігрався на секретарці, заборонивши їй приходити на роботу у джинсах.

Після наради Мітеликові знов не пощастило зв'язатися з Однооким, і він вирішив діяти за власним планом. У базі даних ФПП старший консультант розшукав додаткову інформацію про учасників археологічної експедиції дев'яносто другого року. Виявилося, що в одній із міських шкіл викладає історію колишня студентка Адамчука Валентина Дворська, яка разом із ним брала участь у розкопках курганів Заяча Голова і Відьмина Могила.