Володимир Єшкілєв - Богиня і Консультант

У тексті великого інтерв'ю для «Нового оглядача» (старший консультант відмітив для себе, що рік і місяць виходу часопису Індиго назвала безпомилково) хтось — можливо, й Одноокий — підкреслив жовтим «редактором» кілька питань і відповідей. Валерій Петрович почав читати підкреслене.

«Н. О.»:Борисе Робертовичу, останнім часом у своїх публічних лекціях ви виходите далеко за рамки археології. Складається враження, що ви намагаєтеся попередити суспільство про якусь небезпеку.

Б. А.:Я намагаюся донести до тих людей, яким не байдуже, у якому суспільстві житимуть їхні діти і онуки, певну важливу інформацію, яку я отримав, ідучи своїм шляхом, шляхом археолога. Вузькі спеціалісти іноді накопичують у своїх галузевих дослідженнях і пошуках такі факти, кількість котрих одного дня переходить у вельми несподівану узагальнюючу якість. У таке ширше розуміння дійсності, яке є міждисциплінарним, всеохоплюючим, системним.

«Н. О.»:Себто фізик чи математик теж можуть через свої науки дійти до тих самих фактів, до яких дійшли ви через археологію?

Б. А.:Про фізиків я вам не скажу, але деякі фахівці-гуманітарії погоджуються з моїми висновками. Я досліджував різні суспільні формації і зрозумів, що проблеми нашого суспільства різних історичних періодів у своєму фундаменті мають одну формулу. Воно, наше суспільство, не добудоване, як повноцінна соціальна «піраміда». Воно організоване за образливо-примітивною схемою «чабани-стадо». Наше суспільство, зокрема, чітко поділене на дві верстви — контролюючу групу і контрольовану більшість. Контролююча група мислить так званими «одиницями змісту», а контрольованим пропонує мислити «одиницями форми».

«Н. О.»:Це якесь дуже радикальне бачення. Його важко зрозуміти, бо ви застосовуєте незвичні поняття. Ви можете навести для наших читачів приклади згаданих вами «одиниць»?

Б. А.:Я спробую. От, скажімо, наша освіта завжди пропонує школяреві чи студенту засвоювати готові висновки, підкріплені думкою авторитетів. Ніколи не підніматися над суспільно визнаними банальностями. Ніколи не ставити під сумнів затверджені переліки «добра» і «зла». Освіта пропонує будувати будь-яке «нове» з цитат попередників. А там, де готують «контролерів», освіту навпаки починають з того, що ставлять усю реальність під сумнів. От, скажімо, спадкоємців володарів царств Сходу в давні часи навчали монахи-даоси, жерці, суфії і пророки, які починали навчання з того, що пояснювали принцам, що насправді нічого немає, ніякої такої «реальності», що ти сам повинен довести собі своє існування та існування того, чим збираєшся володіти. Тільки тоді ти відчуватимеш владу, як свободу творення суверенного змісту, а не як обов'язок виконання кимось нав'язаної форми.

«Н. О.»:Щось подібне ми бачили у фільмі «Матриця». Там, у першій частині, Нео, якого грав Кіану Рівз, повстанці вчили не бачити ілюзій Матриці. Але, Борисе Робертовичу, де ж є такі школи і вузи, в котрих готують теперішніх, так би мовити, «принців»?

Б. А.:Це відомо. Це «школи» окультних орденів. Там зберігається Велика Традиція. А людське стадо продовжує мислити тим, що зомбіфікатори йому показують в телевізорі. Жувати жуйку. Відповідно, наше суспільство побудоване, як піраміда без вершини. Наша освіта готує людський матеріал лише для нижчих ступенів піраміди: так званих «людей звичайної взаємодії», зорієнтованих лише на побутовий успіх та гроші, плюс вузьких спеціалістів, у яких особистий егоїзм доповнюється відчуттям «професійної обраності». Вже третій ступінь — рівень «програмерів», зомбіфікаторів — готують для нас за кордоном в освітніх закладах, не спотворених усілякими «болонськими системами». Доморощених «програмерів» у нас практично немає. Як, до речі, і власної суспільної програми. А от людей четвертого і п'ятого рівнів — «філософів» і «жерців» — ми не маємо зовсім. Давно не маємо. Хоча на нашій території все ще зберігаються «предмети сили», «тексти сили» і «жезли сили» прадавніх жрецьких династій. Але самих жерців давно винищено. Верхівка піраміди відсутня. Таке суспільство недовершене, несамобутнє, без голови. Суспільство-зомбі. Йому наказують іззовні, і воно йде на втрату гідності й на смерть.

«Н. О.»:Себто ви дотримуєтеся такого бачення історії, при якому світом керують таємні сили і ордени?

Б. А.:Ці сили таємні тільки на найвищому, на жрецькому рівні. А програмерів ми часто бачимо в телевізорі. Це керівники різних аналітичних центрів, дослідницьких фундацій. У них ваші колеги теж беруть інтерв'ю. Вони програмують суспільні настрої, впроваджують модні стилі поведінки та мислення. Вони призначають на ролі невдах і соціальних невстигаючих усіх, хто не мислить по-їхньому, хто насмілюється не визнавати форми і символи, передбачені їхньою програмою.