— Пане Вантох, ми вам віримо, — запротестував пан Голомбек. — Але…
— Стривай, — не вгавав капітан. — Я розумію, ти не хочеш віддавати свої грошики просто так. І слушно робиш, хлопче. Але ти дай грошей на судно, see? [21] Тут: розумієш (англ.).
Ти купиш судно, будеш shipowner [22] Судновласник (англ.).
і можеш пливти зі мною. Можеш пливти, щоб самому бачити, як я ним порядкую. Але ті гроші, що заробимо там, будуть fifty-fifty [23] Порівну (англ.).
. Це буде чесний business, правда?
— Але ж, пане Вантох, — нарешті вимовив пан Голомбек трохи пригнічено, — у нас нема таких грошей.
— Ну, тоді річ інша, — сказав капітан. — Sorry [24] Шкода (англ.).
. Тоді я не розумію, панове, чого ви до мене прийшли.
— Щоб ви нам розповіли щось, капітане. Адже у вас, напевне, стільки досвіду…
— Авжеж, досвід є, хлопці. Досвіду в мене до біса.
— А ви зазнавали корабельної аварії?
— What? Shipwrecking? [25] Що? Корабельної аварії? (англ.).
Е, ні. Що ти собі надумав! Коли мені даси добре судно, нічого з ним не може статись. Як хочеш, поцікався в Амстердамі моїми references [26] Рекомендації (англ.).
. Поїдь і спитай.
— Ну, а про тубільців? Ви знали там тубільців?
Капітан ван Тох труснув головою:
— Це не для культурних людей. Про це я не розповідатиму.
— Ну, то розкажіть про щось інше.
— Ja, розкажіть, — підозріливо буркнув капітан. — А ви потім усе продасте якійсь company [27] Компанія (англ.).
, і вона пошле туди свої судна. Люди страшенні шахраї, my lad [28] Хлопче (англ.).
, щоб ти знав. А найбільші шахраї — оті bankers [29] Банкіри (англ.).
у Коломбо.
— Ви часто бували в Коломбо?
— Ja, часто. І в Бангкоку, і в Манілі… Хлопці, — раптом промовив він, — я знаю одне підходяще судно. Розкішне судно, і зовсім недорого просять. Стоїть у Роттердамі. Поїдьте гляньте на нього. Це ж недалечко — Роттердам, — він показав пальцем через плече. — Тепер, хлопці, судна страшенно дешеві. Як залізний брухт. А це тільки шість років як спущене на воду, дизельний двигун. Хочете побачити?
— Ми не можемо, пане Вантох.
— Чудні ви люди, — зітхнув капітан і гучно висякався у блакитну хусточку. — А ви не знаєте тут когось такого, хто хотів би купити судно?
— Тут, у Євічку?
— Ja, тут або десь поблизу. Я б хотів облагодити свій big business тут, у my country [30] Моїй батьківщині (англ.).
.
— Дуже славно з вашого боку, капітане.
— Ja. Бо там скрізь страшенні шахраї. І грошей не мають. Ви з newspapers [31] Газет (англ.).
, то повинні знати тутешніх тузів — усяких там bankers та shipowners, як це буде — суднохазяїнів, так?
— Судновласників. Ні, ми не знаємо таких, пане Вантох.
— А шкода, — засмутився капітан.
Панові Голомбеку раптом щось пригадалося:
— А ви часом не знаєте пана Бонді?
— Бонді? Бонді… — замислився капітан ван Тох. — Стривай, це прізвище ніби мені знайоме. Бонді. Ja, в Лондоні є така Бонд-стріт — от де багатії живуть! Чи не має він якої контори на тій Бонд-стріт, цей ваш пан Бонді?
— Ні, він живе у Празі, але народився, здається, тут, у Євічку.
— А бодай тобі! — радісно вигукнув капітан. — Правда твоя, хлопче. Це той, що держав на ринку мануфактурну крамницю. Ja, Бонді… як же пак його звали? Макс. Макс Бонді. То в нього тепер торгівля у Празі?
— Та ні, то, мабуть, був його батько. Цей Бонді зветься Г. X. Президент Г. X. Бонді, капітане.
— Г. X… — капітан покрутив головою. — Г. X… Тут не було ніякого Г. X. Хіба що це Густль Бонді — але той зовсім не був президент. Густль був таке собі веснянкувате єврейське хлоп’я. Так це не може бути він.
— Це таки він, пане Вантох. Ви ж його стільки років не бачили.
— Ja, правду кажеш. Стільки років… — погодився капітан. — Сорок років, хлопче. То, може, той Густль і виріс. А що він таке?
— Він президент, правління МЕАТ — знаєте, отих великих заводів, де виробляють парові казани й таке інше… ну, і голова ще двох десятків акційних товариств та картелів. Дуже великий пан, пане Вантох. Його називають капітаном нашої промисловості.
— Капітаном? — здивувався capitain van Toch. — То виходить, я не єдиний капітан із Євічка? Бісова душа, то Густль також capitain. Треба його побачити. А він має гроші?
— Ще б пак. Без ліку, пане Вантох. У нього, певне, кількасот мільйонів. Це найбагатший чоловік у Чехії.
Капітан ван Тох глибоко споважнів.
— І теж capitain. Ну, дякую, хлопче. Що ж, попливу до нього, до того Бонді. Ja, Густль Бонді, I know [32] Я знаю (англ.).
. Таке було єврейське хлоп’ятко. А тепер capitain Г. X. Бонді. Ja, jа, як ті літа спливають!.. — меланхолійно зітхнув він.
Читать дальше