Світлана Поваляєва - Замість крові

Здесь есть возможность читать онлайн «Світлана Поваляєва - Замість крові» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Львів, Год выпуска: 2003, ISBN: 2003, Издательство: Кальварія, Жанр: Современная проза, Контркультура, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Замість крові: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Замість крові»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Чим насправді є ця книга? Історія дуже дивного кохання (чи кількох кохань, чи, може тільки їх ілюзій), щедро присмачена наркотичними візіями, прикольними історіями з життя марґіналів, авторефлексіями тане надто вдалими пошуками власного «я». Усе це в психоделічній атмосфері ранніх 60-х з обов’язковими посиланнями на Берроуза, Керуака та дещо молодших їхніх адептів.

Замість крові — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Замість крові», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

а Джанніс тепер є де заникатися від усього світу!

Хешу - море, але й море можна вичерпати й викурити… Отож, коли навіть камінчики на дні перелічено, й ледь не випито воду з водяних бульбуляторів (смолу вже точно ретельно зішкрябано з фольги ковпачка та скурено), знову починаються трабли й напряги. Дюбель починає вар’ювати через недосяжність Джанніс. Зґвалтувати її він не наважується, а всі інші засоби замолоджування-замаланювання не дали жодних результатів. Оскільки ніц Дюбелю із траханням не випадає, він починає виявляти до Джанніс непевні сентименти, себто видирається непомітно для себе на вищу духовну щаблину, яка насправді веде вниз, у прірву (а отже, є нижчою стосовно щаблини тупої природної хіті), що завжди доволі швидко зводить нанівець пихате «я» кожного загорнуто латентного мазохіста. Коханець починає впадати у нерви, з’їжджати з теми, гальмувати на поворотах і прохолоднішати навіть попри (а може, навпаки - через) відданість Джанніс, а Джанніс потроху зривається з котушок від ситюейшену, не менш тупого й тупикового, аніж усі попередні в її житті. Тривіальна криза жанру побутових стосунків. І тут Джанніс спадає на думку Його Діамантова Прутневість Ґвинт. І, виявляється, я вже нікуди (знову - в нікуди?) не зістрибую, а - після залагодження мудок з інґрадієнтами - знову сиджу на підлозі з реактором в обпечених йодом пальцях, неначе в якомусь циклічному відмороженому кошмарі. Настільки всеосяжному, що відкидаю навіть припущення існування пробудження в бодай якомусь - нехай найпрутневішому з усіх - світі. Утім, припущення стосовно існування сновидіння також відкидаються. Це - поза межами примітивного перемикача «пробудження/сон». Це - ніщо. Або «світло/темрява». Це - морок. Або «день/ніч». Це - сутінки. Існує лише «тут і зараз» на підтримку американських психологічних тренінгів за системою пахана всіх сущих наґвалів Тата Карлоса.

Передоз скручує Джанніс у спіраль, наче мокрий рушник. Фасує в брикети, як морожену рибу ментай/хек. Спотворює судомами її зухвале обличчя. Я повільно розтираю їй руки та ноги, обережно розліплюю зведені корчами кінцівки, пальці, намагаючись її розпружити. І не думати про найгірше: зараз у неї відмовить серце або почнеться епілептичний напад. Що тоді? Запхати поміж її зубів свої пальці, аби вона їх повідкушувала? Я згоден… У цей час наш Дюбель, який перетворився на справжнісінького обковбашеного психостимулятором злоїбучого монстра, цілковито охоплений арктичним ґвинтовим полум’ям кохання до власної персони, читає нам свого ненадрукованого романа, уриваючись лише для того, аби заспівати під ґітару власні пісні. Все це з маніакальною неухильністю він робить вже протягом доби! Психіка відмовляється перетравлювати велетенські порції цієї прутні, де періодично трапляються вдалі, але вщент задрочені графоманським мотлохом шматки. До виправдання Дюбеля варто зауважити: насправді його роман був дуже навіть нефіґовим і, можливо, якби він розповідав нам його на ходу, а ми накручували кілометраж нічним містом, сприйняття змінилося б на протилежне. Справа у тім, що під ґвинтом просто нереально сидіти на місці та ще й слухати загорнуту прозу більше тридцяти секунд. Фініш. Абзац. Дюб прикував нашу увагу ланцюгом до кухонної канапи та плющив гідравлічним пресом власної, ніким досі не визнаної геніяльності. Він проїхався по нашій психіці асфальтоукладальником. Це - безвихідь. Цей чувак здатен кайфувати від себе скільки завгодно часу. Він здатен сидіти й пиздіти вічність. Це його особистий - вербальний - спосіб патологічної діяльності (прошу занотувати в історії хвороби). Він навіть не помічає, що коїться із Джанніс. А якщо й помічає, то просто не здатен зупинитись у своїй рефлексії. Його можна зупинити лише одним способом: замочити! Порубати сокирою, пошинкувати на дрібну тирсу в режимі on line. Чи не єдине, що мені потай імпонувало у цьому нашому «злому генії», то це його медичний реманент: архаїчний скляний баян «Рекорд» та набір сталевих голок у сталевій коробочці. Такою технікою зараз ніхто вже не користується, як і небезпечними лезами для гоління. Проглядала в цьому якась зворушливо-журлива пародія на декаданс часів «кокаїнового шику», що мене, поціновувача ритуальних предметів, приваблювало, повторюю, потай. Звісно, для виникнення симпатії цього було замало. Я намагався вимкнути Дюбеля за допомогою кислого розчину, навмисне не доведеного лугом до чистоти, який пропікає наскрізь не лише вени, а й мозок, труїть кров, зриває шифер аж до апогеїв маніакально-депресивного психозу, до реактивного стану. Марно! Підвищена кубатура (вгатив йому майже три замість півторалі) на одну вмазку теж не допомогла. Намагався його матюкати - та де! Кінокомпанія Метро Голда Маїр Продакшн представляє!…

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Замість крові»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Замість крові» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Отзывы о книге «Замість крові»

Обсуждение, отзывы о книге «Замість крові» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x