Панас Мирний - Лихі люди

Здесь есть возможность читать онлайн «Панас Мирний - Лихі люди» — ознакомительный отрывок электронной книги совершенно бесплатно, а после прочтения отрывка купить полную версию. В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Жанр: Классическая проза, на русском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Лихі люди: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Лихі люди»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Лихі люди — читать онлайн ознакомительный отрывок

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Лихі люди», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

- Я? я ще не знаю, що з мене буде; куди себе ткну. Набираюсь поки що сили; придивляюся до людей і їх життя, - думка колись виводити.

- Писателем хочеш стати?

- Еге ж. А ти як думаєш про се? Жук скривився, почухався.

- Ти не згоджуєшся? - спитав Петро.

- Любов виспівувати? - бевкнув Жук. Наче холодною водою обдали ті слова Петра; зневага й ураза пройняли його серце. Жук помітив.

- Вибач, Петре, - промовив він далі.- Я, коли хоч, не бачу справжнього діла з писательства… Що се за діло? Так, з жиру багаті люди, не знаючи нужди, забавляються.

- Он куди ти ухопив! - сказав Петро.- Довго ж ти таки возився з темним людом, - додав, подумавши. '

- Та й сам їх миром помазався?

- Ні, гірше… й у простого народу е пісня, казка…

- Що ж він нею живе?

- Живе у часи спочинку. Коли руки його спочивають, душа й серце просять роботи.

- Хай і так… Тілько се не дає йому їсти.

- Не дає. Ти вчиш його найлегше хліба добути, а я звертаю людську увагу на страшні картини нужди та горя, бужу жаль у серці…

Жук зареготався.

- Вибач мені, Петре! Зділай милость, вибач за мій регіт! 0-ох! не зможу ж я удержатися, дивлячись на те, що ти таким благим оком та добрим серцем поглядаєш на діла миру сього. Хіба золото має серце? Хіба метал проймеш словом? О, Петре! О, голубе мій! Не тут би тобі жити; не з цими закам'янілими душами…

- Коли вода камінь пробиває, а то б живе слово не дійшло до душі, - одказав Петро.

- А через скілько літ ти повернеш людські голови на сей шлях? - спитав Жук.- Дай боже, щоб через вік спізнали тебе люди і почали так благо думати, як ти думаєш!.. Візьми великих учителів, - глянь на самого Христа… А я, Петре, тепер живу… сьогодні живу і сьогодні нема мені чого їсти, немає хліба сьогодні… Що ж мені з того, що через вік буде, коли я сьогодні з голоду здихаю?

- Не можна ж усього зразу узяти.

- Брехня!-скрикнув Жук.-Не можна усього, бери частину!.. Я довго, Петре, думав над цим, і додумавсь ось до чого: Йе можна просьбою - бери силою! Бийся! борися, - а бери, добувай!

Петро мав був перечити.

- Стій! не переч! ми нічого не виспоримо… Ходімо краще їсти… Ми розуміємо добре один одного, - сказав, задумавшись, Жук.- Я тільки бачу, що шляхи наші різні, а становище їх, ІПетре, однакове… Де воно буде - чи на шибениці, чи у Дніпрі… Все одно, де б не було!

Мов хто обложив кригою Петрове серце, мов хто холодними руками взявся за його горло від тих слів. Темне і непривітне грядуще підняло свою запону - і глянуло холодними очима… Петро скрикнув і прокинувся.

Світ борюкався з темнотою; у вікно заглядав він мутними очима; а по кутках, мов трясця, тіпалися по-мерки. Петро підвівся, сів. Серце його страшно билося, голова горіла. Сон, як живі очевидячки, стояв перед очима… думки потягли його далі.

Далі він бачить, як усі прийнялися снідати, пересипаючи сьорбання юшки веселою жартовливою розмовою. Потім рибалки повкладалися спати,' один Жук не лягав. Він водив Петра усюди; показував рибальські снасті, розказував, куди, що й як. Далі обід-сон…

Сонце спускалося надвечір, як рибалки почали збиратись на роботу. Товариство почало прощатись.

- А знаєш, де Шестірний? - спитав Петро Жука.

- А де?

- Правовідом…

- О, я так і знав! От, як живі будемо, то побачимо - як він високо піде вгору, - сказав на прощання

Жук.

Товариство повернуло на Київ, а рибалки - до човнів.

Часто після того Петро із товариством, і сам ходив до Жука у гості. Приходив і Жук до його. Петро ділився з ним своєю працею. Жук іноді скидав на неї і свою увагу; раяв, як те або друге краще зробити. І вдячний'же був за те Петро Жукові! То було слово самого життя; слово чоловіка, котрий не тільки бачив лихо, а й на своїй шкурі звідав його.

Далі… далі… Минали дні за днями… Петро все глибше та глибше заривався у свою працю, зживався з своєю роботою. Страшна драма рибальського голоду лежала вже у його на столі. Живі люди, живі їх муки заставили і самого Жука здивуватись неабиякому талантові Петровому. Захотілося Петрові далі йти; захотілося самому повитати у других обставинах життя. Забажалося йому побути між "халамидниками" - тими каліками-злодюгами, що оселяють кінці великих міст. Захотілося йому побачити їх долю, їх горе: чим живе і чим дише сей люд. І… поїхав Петро на послідні свої канікули не до батька-матері, - поїхав у місто П…

Темна дощова ніч; холодна і непривітна хата, - німі, мовчазні стіни; вікно угорі, перевите залізними штабами, домалювали йому картину життя…

"Хіба се воно? хіба так можна жити?" Він знемігся, упав на постелю… Мороз пробіг поза спиною; жаль здавив серце… "Що я зробив кому? в чім провинився?" - шептав він гарячими устами, не знаючи сам, що й кому.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Лихі люди»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Лихі люди» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Леонід Ушкалов - Панас Мирний
Леонід Ушкалов
Панас Мирний - Повiя
Панас Мирний
Панас Мирний - Рідна мова
Панас Мирний
Панас Мирний - Серед степів
Панас Мирний
Панас Мирний - Спокуса
Панас Мирний
Панас Мирний - П’яниця
Панас Мирний
Панас Мирний - Перемудрив
Панас Мирний
Панас Мирний - Народолюбець
Панас Мирний
Панас Мирний - Лови
Панас Мирний
Панас Мирний - Лихий попутав
Панас Мирний
Отзывы о книге «Лихі люди»

Обсуждение, отзывы о книге «Лихі люди» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x