Уильям Мейкпис Теккерей - Ярмарок суєти

Коли приїздить міс Кроулі, книги проповідей відкладаються, містер Пітт, якого вона терпіти не може, знаходить привід перебратися до міста. Натомість з’являється молодий денді, ферт,— здається, так їх називають,— капітан Кроулі, і я думаю, тобі цікаво буде знати, що це за цяця.

Ну от, цей молодий денді дуже показний, шість футів на зріст, говорить басом, не добирає слів, командує слугами, але ті однаково його люблять, бо він щедро сипле грішми, і челядь ладна зробити для нього що завгодно. Того тижня лісники мало не вбили судового виконавця та його людей, які прибули з Лондона, щоб забрати капітана до в’язниці, і підстерігали його біля паркового муру; їх добре налупцювали, викупали в холодній воді й хотіли застрелити як браконьєрів, але втрутився баронет.

Наскільки я можу збагнути, капітан страшенно ненавидить свого батька, зве його мужлаєм, занудою, жлуктом та іншими прегарними словами. В жінок він має жахливу славу. Він заходить до дому з своїми гончаками, часом ночує в котрогось із наших сусідів, запрошує на обід кого хоче, а сер Пітт не зважується й слова сказати, боячись образити міс Кроулі і втратити спадок, коли її вдарить грець. Сказати тобі, який комплімент я заробила в капітана? Таки скажу, бо не можу втриматись.

Якось ми танцювали ввечері. В нас тоді були сер Гадлстон Фадлстон з родиною, сер Джайлс Ушпор з дочками та інші гості. І я почула, як він сказав: «їй-бо, гарна дівчина!» — маючи на увазі твою покірну слугу, і двічі протанцював зі мною в контрдансі. Он якої ласки я доскочила! Він весело бавить час у товаристві інших молодих джентльменів, п’є з ними, б’ється об заклад, їздить верхи і розмовляє про полювання та стрільбу, але заявляє, що від тутешніх панночок його «верне», і мені таки здається, що він не дуже помиляється. Аби ти бачила, як зневажливо вони дивляться на мене! Коли вони танцюють, я йду до фортепіано й скромно приграю їм. Та якось капітан прийшов з їдальні трохи розпашілий і, побачивши мене біля інструмента, голосно заявив, що з усіх, хто там був, я найкраще танцюю, і заприсягнувся, що надалі запрошуватиме скрипалів із Грязьбері.

«Я заграю вам контрданс»,— дуже послужливо заявила Б’ют. Кроулі (маленька смаглява літня жіночка у високому ^капелюшку, вже згорблена і з дуже неспокійними очима), а після того як капітан і твоя бідна Ребека скінчили свій танок, вона, уяви собі, вшанувала мене компліментом, сказала, що я танцюю з великою грацією. Такого раніше ніколи не бувало — це ж була пихата Б’ют Кроулі, двоюрідна сестра графа Тіптофа, яка навіть леді Кроулі вшановує своїми візитами лише тоді, коли там гостює її зовиця! Бідолашна леді Кроулі, під час таких розваг вона звичайно сидить у себе нагорі й ковтає таблетки.

Місіс Б’ют раптом пройнялася до мене великою симпатією. «Люба міс Шарп,— якось каже вона,— чому б вам не привести своїх учениць до нас? Мої дівчатка дуже хотіли б побачити їх». Я здогадуюсь, куди вона гне. Синьйор Клементі недарма вчив нас грати на фортепіано, місіс Б’ют сподівається отримати безплатну вчительку музики для своїх дітей. Я бачу наскрізь її розрахунки, наче вона сказала мені про них, але думаю піти до неї, бо вирішила всім догоджати,— хіба бідна гувернантка, що не має на світі ні приятеля, ні охоронця, не повинна кожному догоджати? Пасторова дружина без кінця хвалила успіхи моїх учениць, безперечно, сподіваючись зворушити моє серце,— о сердешна, наївна провінціалка, наче мені не байдужісінько, що вони знають!-Усі кажуть, що твої сукні з індійського мережива та з рожевого шовку, люба Еміліє, дуже мені до лиця. Я вже їх добре приносила, та ти знаєш, що ми, бідні дівчата, не можемо дозволити собі des fraîches toilettes ‘. Яка ж ти щаслива! Ти коли завгодно можеш поїхати на Сент-Джеймс-стріт, і твоя люба матуся купить тобі все, що ти захочеш.

Бувай здорова, люба.

Твоя віддана Ребека.

P. S. Шкода, що ти не бачила, як скривилися міс Блек-брук (дочки адмірала Блекбрука, люба моя!), красуні в сукнях, виписаних із Лондона, коли капітан Родон вибрав своєю партнеркою твою бідну Ребеку! Ось вони. Вийшли дуже подібні! Ще раз прощай».

Б’ют Кроулі (хитрощі якої наша кмітлива Ребека так швидко розгадала), взявши з міс Шарп обіцянку, що та відвідав її, вмовила всесильну міс Кроулі відповідно підготувати сера Пітта, і добродушна стара леді, яка любила і сама повеселитися, і бачити навколо себе веселих, щасливих людей, страшенно втішилась і радо взялася мирити братів та відновлювати між ними дружні стосунки. Стали на тому, що молодші представники обох родин будуть надалі часто відвідувати одні одних, і вони справді приятелювали, поки життєрадісна стара посередниця була там і підтримувала між ними мир.