Маріо Варґас Льоса - Сон кельта

Здесь есть возможность читать онлайн «Маріо Варґас Льоса - Сон кельта» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Харків, Год выпуска: 2012, ISBN: 2012, Издательство: Фоліо, Жанр: Историческая проза, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Сон кельта: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Сон кельта»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Маріо Варґас Льоса (нар. 1936) — всесвітньовідомий перуано-іспанський прозаїк, драматург, есеїст, філософ, публіцист, політичний та громадський діяч, лауреат Нобелівської премії 2010 р. за «зображення прихованих механізмів влади і найяскравіші картини людської боротьби, бунту і поразки». Таке формулювання перш за все відноситься до роману Льоси «Сон кельта» (2010).
В основу сюжету покладено реальну історію легендарного борця за незалежність Ірландії Роджера Кейсмента. Колишній британський консул, якому надали широкої популярності звіти про лиходійства, що чиняться колонізаторами в Конго і Амазонії, був страчений за заклики до заколоту проти панування Британської імперії. Останні свої дні Кейсмент провів у камері у повній ізоляції, зраджений друзями та соратниками, обуреними його змовою з німцями і гомосексуальними зв’язками, про які стало відомо з його щоденника — чи то справжнього, чи то сфальсифікованого.
2010 року у видавництві «Фоліо» вийшов роман Льоси «Витівки кепського дівчиська».
Роман «Сон кельта» українською друкується вперше.

Сон кельта — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Сон кельта», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

— Він добрий чоловік, — сказав Роджер. — Він утратив на війні свого єдиного сина й сам мало не помер від горя.

Після паузи він попросив, щоб тепер вони зосередилися на розмові про католицьку віру.

— Для вас це буде поверненням, а не наверненням, — ще раз нагадав йому отець Кейрі. — Ви завжди були католиком, Роджере, за рішенням вашої матері, яку ви так любили і з якою скоро зустрінетеся.

Вузька камера, здавалося, стала ще меншою тепер, коли в ній перебувало троє людей. Вони ледве знайшли простір, щоб опуститися навколішки. Протягом двадцяти чи тридцяти хвилин вони молилися, спочатку мовчки, а потім стали проказувати вголос Отченаш та Аве Марія, ченці починали кожну молитву, а Роджер закінчував.

Потім отець Мак-Керрол відійшов, щоб дати змогу отцеві Кейрі вислухати сповідь Роджера Кейсмента. Священик сів на краєчок ліжка, а Роджер залишився стояти навколішках, коли почав перелічувати довгий, надзвичайно довгий список своїх реальних та уявних гріхів. Коли він уперше заплакав, попри всі зусилля, яких докладав, щоб стриматися, отець Кейрі посадив його поруч себе. Так тривала ця заключна церемонія, протягом якої, поки говорив, пояснював, згадував, запитував, Роджер відчував, що й справді він усе більше й більше наближається до своєї матері. Були хвилини, коли його змагало відчуття, що стрункий силует Анни Джефсон з’являвся і зникав на стіні з червоної цегли в його камері.

Він плакав багато разів, як ніколи досі не плакав, уже не намагаючись стримувати сльози, бо вони допомагали йому позбутися напруги й гіркоти, і йому здавалося, що не тільки його душа, а й тіло ставали значно легшими. Отець Кейрі дозволяв йому говорити, мовчазний і нерухомий. Іноді він ставив якесь запитання, робив якесь зауваження, промовляв якусь коротку заспокійливу фразу. Перш ніж призначити йому покуту й дати відпущення, він обняв його і сказав: «Ласкаво просимо туди, де був завжди ваш дім, Роджере».

Незабаром по тому відчинилися двері камери, й знову увійшов отець Мак-Керрол, а за ним шериф. Містер Стейсі тримав у руках його темний костюм і білу сорочку з коміром, його краватку й камізельку, а отець Мак-Керрол — черевики й панчохи. Саме цей одяг був на Роджерові, коли Центральний кримінальний суд засудив його до страти через повішення. Його одяг був бездоганно чистий і випрасуваний, а черевики намащені кремом і начищені до блиску.

— Я дуже дякую вам за цю послугу, шерифе.

Містер Стейсі кивнув головою. Його щокате обличчя було, як завжди, сумне. Але цього разу він уникав дивитися Роджерові у вічі.

— Ви дозволите мені прийняти душ, перш ніж убратися в цей чистий одяг, шерифе? Було б шкода, якби я забруднив його своїм липучим тілом.

Містер Стейсі кивнув головою цього разу з ледь помітною змовницькою усмішкою. Потім вийшов із камери.

Тепер усі троє примостилися на ліжку, хоч їм і було там тісно. Так вони й сиділи, іноді мовчали, іноді молилися, а іноді розмовляли. Роджер розповідав їм про своє дитинство, про свої перші роки в Дубліні, у Джерсі, про вакації, які проводив зі своїми братами та сестрою в дядьків по матері, в Шотландії. Отець Мак-Керрол зрадів, коли почув, що шотландські вакації здавалися малому Роджерові чимось подібним до перебування в раю, такими вони були чистими й наповненими щастям. Стишеним голосом він промугикав їм кілька дитячих пісеньок, яких навчали його мати й дядьки, й він також пригадав, як снилися йому подвиги легких драгунів в Індії, про які їм розповідав капітан Роджер Кейсмент, коли був у доброму гуморі.

Потім він надав слово їм, попросивши розповісти, як вони стали священиками. Чи вони вступили до семінарії за покликанням, чи під тиском обставин, тобто їх підштовхнули туди голод, убогість, бажання одержати освіту, як це властиво для багатьох ірландських ченців? Отець Мак-Керрол став сиротою ще до того, як навчився користуватися своїм розумом. Його взяли на виховання старі родичі, які віддали його навчатися до парафіяльної школи, де парох, який ставився до нього із симпатією, переконав його, що його покликання — церква.

— Що я міг зробити, як не повірити йому? — замислено сказав отець Мак-Керрол. — Правду кажучи, я пішов до семінарії без особливої переконаності. Бог покликав мене до себе згодом, в останні роки мого навчання. Мене дуже цікавила теологія. Я прагнув навчатися і навчати. Але ми вже знаємо, що людина наміряється, а Бог розпоряджається.

В отця Кейрі життя складалося зовсім інакше. Його батьки, заможні комерсанти з Лімеріка, були католиками більше на словах, ніж на ділі, тому середовище, в якому він виріс, не було релігійним. Попри це він відчув покликання уже в юності й навіть міг назвати подію, яка справила на нього вирішальний вплив. Євхаристичний конгрес, що відбувся, коли йому було тринадцять чи чотирнадцять років, на якому виступив отець-місіонер, падре Алойсус, і розповів про роботу, що її здійснювали в сельвах Мексики та Гватемали ченці та черниці, з якими він провів двадцять років життя.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Сон кельта»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Сон кельта» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Вари Макфарлейн - Любовь как сон
Вари Макфарлейн
Марина Александрова - Варяг
Марина Александрова
Варвара Карбовская - Осенний сон
Варвара Карбовская
Марина Бабанская - Путь исцеления через сон
Марина Бабанская
Марат Валеев - Мы варим суп
Марат Валеев
Мария Коршунова - Варя и Новый год
Мария Коршунова
Станислав Мария Салинский - Варшавский лонг-плей
Станислав Мария Салинский
Отзывы о книге «Сон кельта»

Обсуждение, отзывы о книге «Сон кельта» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x