Олег Ракитянский - Кровавый юбилей

ДА СБ (Государственный архив Службы безопасности) України. – Спр. 69270-ФП. – Т. 2. – Арк. 58.

ЦДАГО України (Центральный государственный архив общественных объединений Украины). – Ф. 263. – Оп. 1. – Спр. 33258. – Арк. 49 зв.

Кучерук О. Протокол засідання Стрілецької Ради… – С. 138.

Коновалець Є. Причинки до історії української революції… – С. 340.

Український Прапор. – 29 серпня 1920 р. – Ч. 46. – С. 3–4; Васькович Г. Євген Коновалець і Євген Петрушевич в 1920–1921 роках // Євген Коновалець та його доба. – Мюнхен, 1974. – С. 313).

Коновалець Є. Причинки до історії ролі січових стрільців… // Розбудова Нації. – 1928. – Ч. 5. – С. 202–204; Ч. 6. – С. 241–244.

Е. Коновалец и его эпоха. – Мюнхен, 1974. – С. 263–26.

Кучерук О. Протокол заседания Стрелецкой Рады 10–12 сентября 1921 г. Военная история. – 2002. – № 1. – С. 136–140.

Мартинець В. Українське підпілля від УВО до ОУН… – С. 32.

Кентий А. В. Збройний чин українських націоналістів. 1920–1956. Історіко-архівні нариси. – Т. 1. Від Української Військової Організації до Організації Українських Націоналістів. 1920–1942. – К.,2005. – С. 36.

Михайло Ковальчук. Біля витоків УВО: військово-політична діяльність Є. Коновальця у 1920–1921 рр. // Український визвольний рух. – № 7. – Львів, 2006. – С. 5–15.

Кентій А. В. Збройний чин українських націоналістів. 1920–1956.

Васюта І. Політична історія Західної України (1918–1939). – Львів, 2006. – С. 21.

Там же

ЦДІА України у Львові. – Ф. 205. – Оп. 1. – Спр. 889. – Арк. 51 зв.; Спр. 3105. – Арк. 111; Ф. 371. – Оп. 1. – Спр. 52. – Арк. 20, 107–108, 110, 118, 119, 148, 149, 193, 199;

ЦДІА України у Львові. – Ф. 371. – Оп. 1. – Спр. 52. – Арк. 109. ЦДІА України у Львові. – Ф. 205. – Оп. 1. – Спр. 889. – Арк. 31 зв.

Кентий А. В. Збройний чин українських націоналістів. 1920–1956. Історіко-архівні нариси. – Т. 1. Від Української Військової Організації до Організації Українських Націоналістів. 1920–1942. – К., 2005. – С. 37

Васюта І. Політична історія Західної України… – С. 118–119. Книш З. Начальна команда УВО у Львові // Євген Коновалець та його доба. – Мюнхен,1974. – С. 289.

Дело Басараб.

П. Мирчук. Нарис…Стр. 31–33

Український визвольний рух / Інститут українознавства ім. І.Крип’якевича НАН України, Центр досліджень визвольного руху. – Львів, 2007. – Збірник 11. – 264 с. О. Дарованець. Організаційні початки УВО та формування ії структури (1920–1922)

ЦДІА Укр. у Львові. – Ф. 205. – Оп. 1. – Спр. 962. – Арк. 28; Спр. 968. – Арк. 140.

Что характерно в этом смысле польское название УВО является, возможно, переводом для служебного пользования и число 1921 рукою переправлено на 1920 г. Однако большинство материалов следствия против УВО основано на воспоминаниях М. Кураха, в которых фигурирует 1921 г.

М. Борис. З історії національно-визвольного руху на Долинщині // Нескорена Долинщина. Літопис визвольних змагань. Мартирологи, біографії, спогади, документи, фотографії. – Івано-Франківськ: Нова зоря, 2002. – С. 7–8.

ЦДАГО України. – Ф. 263. – Оп. 1. – Спр. 33258. – Арк. 62 зв.

Марчуков А. В. Украинское национальное движение в УССР в 1920–1930-е годы. Диссертация на соискание учёной степени кандидата исторических наук. Москва 2003 г.

Wysocki R. Organizacja Ukraińskich Nacjonalistów… – S. 42–43.

Курах М. Чи Січові стрільці брали участь у Зимовому поході? // Вісті Комбатанта. – 1961. – Ч. 1–2. – С. 29–31.

М. Курах. Варшавський акт обвинувачення… – С. 74.

ЦДІА України у Львові. – Ф. 205. – Оп. 1. – Спр. 3105. – Арк. 111; Ф. 371. – Оп. 1. – Спр. 52. – Арк. 110, 119, 148, 149.

Мартинець В. Українське підпілля. – С. 33; Мірчук П. Нарис історії ОУН. – С. 34.

Васюта І. Політична історія Західної України… – С. 135; Ведєнєєв Д. Зародження спеціальних служб… – С. 58; Мірчук П. Нарис історії ОУН. – С. 21.

После переезда правительства ЗУНР в Вену, 11 августа 1920 г. Е. Петрушевич назначил Р. Перфецкого уполномоченным Диктатора по связи с Краем. До этого, в мае-августе 1919 г. он исполнял обязанности референта при Правительстве Диктатора ЗУНР для налаживания и поддержания отношений с Краем.