Алай - Коли курява спаде

Мене провели на горішній поверх, щоб просушити одяг перед жаровнею.

А з внутрішнього дворика донісся свист шкіряного батога. Із таким звуком мимо проноситься орел. Думаю, що в ту мить я ненавидів матір, ненавидів дружину туси. А вона, підперши рукою щоку, ніби в неї болів зуб, казала:

— У твоєму ж тілі — не низька кістка.

Кістка… У нас тут це дуже важливе слово, одного з ним змісту й інше слово — корені.

Корені — дуже коротке слово: «н'єн» [14] H'єн ( тиб .) — досл. корінь, коріння — родичі. .

Кістка ж — значне слово: «шарі» [15] Від шару ( тиб .). У тибетській системі спорідненості зв'язок дітей з покоління в покоління тільки з матір'ю — ша ( досл . м'ясо), походження, кревності й наслідування по батьківській лінії — ру ( досл . кістка), шарі — кревні, рідні. .

Світ — це вода, вогонь, вітер, небо, а людський натовп складається з кісток, або ж із коренів.

Слухаючи матір і відчуваючи тепло під щойно зміненим одягом, я також поміркував трохи про кістку, однак, зрештою, нічого не зміг згадати, проте почув, як дрозди в мене в животі хочуть розкрити крила і як шкіряний батіг падає на тіла моєї майбутньої худоби, тож з моїх очей потекли юнацькі сльози. Дружина туси, вважаючи, що її син уже пошкодував про вчинене, погладила мене по голові й сказала: «Запам'ятай, синку, ти можеш їздити на них, як на конях, можеш бити їх, як собак, однак ти не можеш вважати їх за людей». Вона почувалася дуже розумною, однак я думаю, що й розумним людям де в чому не стає розуму. Я ж, хоча й був дурним, однак мав щось недосяжне для решти людей. Тому, ще із слізьми на обличчі, не втримався й розсміявся.

Я чув, як управитель, годувальниця й моя дівчина-служка почали питати, що це сталось із паничем, однак я їх не бачив. Я думав, що я закрив очі, однак насправді мої очі були відкриті, тож я вигукнув:

— Мої очі зникли!

Це означало, що я нічого не бачу.

Коли очі сина туси червоніють і набрякають, то найменший промінчик світла спричиняє їм такий біль, що здається, ніби він проштрикує їх голкою.

Обізнаний у медицині лама-знахар [16] Походить від тибетського лама (монах, вчитель) і менпа (лікар, знахар). сказав, що мої очі було вражено світлом від снігу. Він підпалив хвою й трохи лікарських трав, після чого обкурив мене задушливим димом [17] Ідеться про здійснення традиційного для тибетського суспільства обряду очищення — санг ( тиб .) або кадіння пахощами, що виготовлені з ялівцю та інших складових. . Здавалося, що таким чином він мститься за тих дроздів. Лама також попросив повісити біля мого ліжка зображення будди Цілителя [18] Персонаж буддійського пантеону Санг'є Менла ( тиб .) — просвітлений Гуру — Цілитель, або будда Медицини — Бхайшаджагуру ( скр .) — голова іконографічної групи «Вісім будд медицини». Вважалося, якщо з вірою торкнутися його зображення, то можна зцілитися від будь-якої хвороби. , і невдовзі я заспокоївся.

Коли я прокинувся, лама-знахар приніс миску чистої води і, зачинивши вікно, наказав мені відкрити очі, щоб подивитись, що є в мисці.

Там я побачив сяйво ніби на всіяному зірками нічному небі. Це сяйво йшло від бульбашок у воді. Придивившись, я побачив також, що на дні миски кілька набряклих ячмінних зернин випускають зі своїх вічок одну за одною кришталеві бульбашки.

Подивившись трохи в миску, я відчув, що в очах стало набагато світліше.

Лама-знахар поклав удячний уклін зображенню будди цілителя, зібрав усе своє начиння й повернувся до нашої молитовні помолитися за мене.

Я заснув ненадовго, а потім знову прокинувся від якогось стуку — це мати Соднама Г'ялцена за дверима била земні поклони, стоячи навколішки перед пані, й просила відпустити її бідолашного сина. Мати спитала мене:

— Бачив?

— Бачив.

— Справді бачив?

— Справді бачив.

Отримавши ствердну відповідь, дружина туси сказала:

— Зніміть негідника й нагородіть його двадцятьма батогами.

Одна мати подякувала іншу, що намагалась бути матір’ю, й пішла вниз. Її скигління викликало таке враження, ніби вже настало літо й між квітами кружляють рої бджіл.

Тож скористаємось цим часом, поки я не можу нікуди піти, й поговоримо про мою кістку.

У місцях, де поширена наша релігія, кістка ще називається каста [19] Кістка ще називається стан . — Давньоіндійське суспільство поділялося на чотири стани, або варни: брахмани — жреці, освічені, подвижники; кшатрії — воїни, правителі; вайш'ї — торговці, землероби; шудри — слуги, наймані робітники. . Наприклад, Будда Шак'ямуні [20] Царевич Сіддхартха з роду Шак'я, чи ченець Гаутама, який по досягненню стану бодхі, або пробудження, відомий як Будда Шак'ямуні — Пробуджений аскет з роду Шак'я; жив приблиз. з 623-го по 543 рік до н. е. від народження належав до однієї з високих каст. Однак то було в Індії — країні білого одягу. А в місцях, де поширена наша влада, тобто в Китаї — країні чорного одягу, кістка розглядається як річ, пов'язана з порогом [21] Кордон між своїм і чужим простором (зовнішнім і внутрішнім) визначався через поріг ( тиб . тхемца, досл. коренева сходинка), тому існує заборона наступати на поріг, сідати на нього. Двері, а відтак поріг, туси облаштовуються високо, аби ніхто не посмів порушити власний простір господаря. . Слово, про яке йдеться, важко перекласти точно, воно до певної міри вказує на місце, де відкриваються двері в будівлі — або вгорі, або внизу. Якщо виходити з цього, то двері в будинку туси повинні розміщуватись високо.