Остап Вишня - Мисливські усмішки

Я люблю березільців, франківців, одещан, заньківчан… – ідеться про українські театри «Березіль», імені Івана Франка, Одеський державний драматичний театр та Український драматичний театр, утворений у Києві 1922 р. (з 1923 р. – ім. М. Заньковецької).

МОПР (МОДР) – Міжнародна організація допомоги борцям революції або Міжнародна червона допомога; масова організація, що подавала допомогу революціонерам-політв’язням, політемігрантам та іншим жертвам білого терору й фашизму. Існувала в 1922–1947 рр.

Авіохем (Осовіахім, Тсоавіахім) – Товариство сприяння обороні, авіаційному та хімічному будівництву – масова добровільна громадська військово-патріотична організація в СРСР, що діяла в 1923–1936 рр.

«Геть неписьменність» – всеукраїнське добровільне товариство, яке сприяло органам народної освіти в боротьбі з неписьменністю й малописьменністю в 1923–1936 рр.

Товариство «Змичка» – громадська організація в УРСР, яка сприяла встановленню і зміцненню економічних та культурних зв’язків між містом і селом у 1920-х роках.

Літературний клуб ім. Вас. Блакитного – клуб письменників у Харкові другої половини 1920-х – першої половини 1930-х рр.

Під цією усмішкою, опублікованою в газеті «Селянська правда» 22 липня 1921 р., уперше з’явився псевдонім Остап Вишня.

Вишневі усмішки (Сільські). – Х. – К.: Книгоспілка, 1924. – 71 с. (Б-ка «Книгоспілки». Серія гумору і сатири. № 7). До збірки ввійшло 17 творів. Книжка тричі перевидавалася в цьому ж видавництві – 1924, 1925 і 1927 року.

РОСТА – Російське телеграфне агентство (1918–1925); із 1925 р. – ТАРС – Телеграфне агентство Радянського Союзу.

РАТАУ – Радіо-телеграфне агентство України, утворене в 1918 р.

Петлюра Симон Васильович (1879–1926) – один із керівників уряду Української Народної Республіки; із лютого 1919 р. – голова Директорії.

Баптисти – послідовники однієї із протестантських течій у християнстві, які вимагають хрещення віруючих у свідомому віці. Секта баптистів виникла на початку XVII ст. в Голландії.

Адвентисти – прихильники протестантської течії християнства, що виникла у XIX ст. у США. Адвентисти проповідують близький «кінець світу», «друге пришестя Христа» і встановлення на землі «тисячолітнього царства Божого».

Гіршман Леонард Леопольдович (1839–1921) – засновник офтальмологічної клініки при Харківському університеті (1870).

Істик – палиця із залізним наконечником для очищення лемеша плуга від землі.

Цурка – короткий обрубок дерева, цурпалок, кілочок.

Анба (амба) – кінець, смерть.

Я за колодку… – ідеться про дерев’яну посудину (невеликий вулик) для відлову бджолиного рою.

Саж – хлів для тримання та відгодівлі свиней.

Вукоопспілка – Всеукраїнська кооперативна спілка.

Храми, каплиці, і ікони… – цитата з поеми Т. Г. Шевченка «Кавказ».

Заснули, мов свиня в калюжі, / в своїй неволі… – неточна цитата з вірша Т. Г. Шевченка «Ликері» («В святій неволі»).

Все на світі – не нам, / все богам та царям… – у вірші Т. Г. Шевченка: «Тим неситим очам…»: «Все на світі – не нам, / Все богам тим – царям!»

О люди, люди, небораки… – в однойменному вірші Т. Г. Шевченка інша пунктуація: «О люди! люди небораки!»

Графиня Браницька – представниця роду польських магнатів, які мали великі землеволодіння в Україні в XIX – на початку XX ст.

Ваганка – довгаста дерев’яна миска для їжі.

Усмішку було приурочено до відкриття Всеукраїнського з’їзду у справі охорони материнства й дитинства.

«Нова Баварія» – тут, очевидно, йдеться про харківський ресторан.

Цикл із 21 усмішки й кількох кореспонденцій, що друкувалися в періодичній пресі, написано під враженнями від перебування Остапа Вишні на відпочинку в Криму у травні – червні 1924 р.

Окреме видання: Вишневі усмішки кримські. [Х.]: Держвидав України, 1925. – 144 с.; 2-ге і 3-тє видання збірки вийшли в цьому ж видавництві 1927 р.; російською мовою: «Вишневые усмешки крымские». Авторизованный перевод с украинского. Х.: «Укр. рабочий», 1927. – 94 с. Підбірка творів цього циклу друкувалася в різних виданнях, зокрема й у зібраннях «Усмішок у 4-х томах» (Х., т. 3, 1928 і 1930 рр.).