Владимир Малик - Двоє над прірвою

Здесь есть возможность читать онлайн «Владимир Малик - Двоє над прірвою» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Издательство: КИЇВ “ВЕСЕЛКА” 1983, Жанр: Прочие приключения, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Двоє над прірвою: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Двоє над прірвою»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Повесть украинского советского писателя, автора многих исторических произведений, посвящается тем, кто боролся с фашизмом. Ее герой, советский летчик Владимир Булатович, попадает в плен. Он становится узником лагеря смерти. Но ничто не может сломить его духа. Владимир Булатович бежит из застенков и продолжает бороться с фашистами всюду, где оказывается по воле обстоятельств.

Двоє над прірвою — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Двоє над прірвою», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

— Прокляття! — Володя відчув, як розпач стискає груди.

Він прихилився до дерева і не міг відірвати погляду від темної долини, де, вириваючись із-за скель і заростей, виблискували снопи яскравого світла. Серце його, здавалося, зупинилося — сюди чи не сюди?.. Та ось промені круто повернули ліворуч і поповзли в напрямку лісництва, на гору. З його грудей вирвався тихий, але розпачливо-болісний стогін. Сюди!

В долинах ще зачаїлася темрява, а тут, на вершинах гір, уже світало. Машини зупинилися по той бік галявини, де проходила дорога, якої втікачі не помітили при місячному світлі, й погасили фари. Пролунали сирени.

На їхній поклик з колиби поспішно вибіг офіцер. За ним — солдати. їм назустріч вже простував високий есесівець у цератовому плащі. На півдорозі вони зустрілися і довго про щось говорили. Мабуть, про полонених, бо есесівець кілька разів з цікавістю зиркав на них.

— По нас? — тихо спитала Таня.

— Мабуть, — відповів Володя.

— Я не хочу живою потрапляти до їхніх рук! Убий мене!

— Ти що? — жахнувся Володя. — Як ти можеш таке говорити? У мене ніколи не здійметься рука…

— А дивитися, як мене катуватимуть, ти зможеш?

— Це теж буде вище моїх сил!

— Тоді дай мені кинджал — я сама себе уб’ю!

— Не дам! Поки ми живі, то маємо надію…

Таня прихилилася до його плеча, усміхнулася блідою вимушеною усмішкою.

— Яка там надія!.. Поглянь — вони простують до нас… Убий, поки не пізно! — і раптом простягнула руку, щоб вихопити у нього кинджал.

Він розумів і в душі поділяв її намір покінчити відразу з нелюдськими стражданнями, які чекали на них у найближчому майбутньому. Та хіба ж підніметься у нього рука на неї?.. Тільки зараз, у цю хвилину, він відчув, якою дорогою для нього стала ця тендітна дівчина у хлоп’ячому вбранні. За час спільної втечі, смертельних небезпек і поневірянь її душа розкрилася йому, мов квітка, і йому сподобалася і її душевність, і її безстрашність, і її мила жіноча слабість, і дитяча довірливість, яку він намагався не образити жодним хибним жестом, жодним двозначним словом. Коли б він сам себе запитав, чи кохав її, то не зміг би відповісти відразу ствердно. Тут було щось інше, глибше і ширше. Спочатку був вдячний за безкорисливу допомогу, пізніше — здивований військовою виучкою і холоднокровністю, потім — вражений несподіваним чудом, що постало перед ним у вигляді юної дівчини в білому платті, яке вона одягла, не втримавшись від спокуси, в руїнах Ейзенаха. Тепер же, після стількох днів спільних поневірянь, проникся до неї, як сильніший до слабшої, братерською ніжністю і любов’ю. А разом…

Він глянув у її чисті благаючі очі і раптом зрозумів, що втратити їх було б для нього найбільшим нещастям. І тоді, відчувши, як її холодні пальці намагаються вивільнити з його кулака руків’я кинджала, жбурнув його подалі від себе в сиву від роси траву.

— Володю, навіщо ти це зробив? — скрикнула Таня.

Він обняв її за плечі.

— Пробач мені, люба… Коли б ще пістолет, то, може б, я зважився… А кинджалом — вище моїх сил…

— Вони наближаються…

Офіцер і високий есесівець у супроводі кількох солдатів поволі піднімалися росянистою травою до одинокого бука, що стояв посеред крутосхилу.

— Не бійся… Все минеться, — і Володя стиснув її ніжні холодні пальці в своїй гарячій долоні.

Офіцер ішов попереду. Побачивши більш ніж наполовину підрубаний стовбур дерева і купу трісок біля його кореневища, він витріщив очі й вигукнув:

— Доннер веттер! Вони замалим не втекли!.. У них ніж або тесак… Обшукати їх!

Володя застережно підняв заковану руку — глухо дзвякнув ланцюг.

— Не треба нас обшукувати! Кинджал ген там — у траві! Хай ваші солдати візьмуть його!

Йому не хотілося, щоб їм ще раз вивертали кишені, щоб грубі солдатські руки торкалися Таниного тіла.

Солдати принесли кинджал. Офіцер мовчки подивився на нього, похитав головою, мабуть, картаючи себе за необачність, якої допустився вночі, і, вийнявши ключ, зняв з полонених наручники.

— Ідіть!.. Бачу, вас варто було б тут розстріляти, та ви не уникнете цього і в тому місці, куди вас відвезуть…

РОЗДІЛ ВОСЬМИЙ

1

Чотири дизельні автомашини, натужно ревучи моторами, повільно долали круті підйоми Татрів. На передній і на задній — озброєні автоматами і ручними кулеметами есесівці. На двох середніх — в’язні у смугастих робах, з нашитими білими стрічками, на яких яскраво виднілися чорні цифри номерів.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Двоє над прірвою»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Двоє над прірвою» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Владимир Малик - Тайный посол. Том 2
Владимир Малик
Владимир Малик - Тайный посол. Том 1
Владимир Малик
Владимир Маликов - Аргентина
Владимир Маликов
Владимир Малик - Князь Кий
Владимир Малик
Володимир Малик - Двоє над прірвою
Володимир Малик
Владимир Малик - Посол Урус Шайтана
Владимир Малик
Владимир Малик - Слід веде до моря
Владимир Малик
Владимир Малик - Чёрный всадник
Владимир Малик
Владимир Малик - Фирман султана
Владимир Малик
Владимир Малик - Шёлковый шнурок
Владимир Малик
Отзывы о книге «Двоє над прірвою»

Обсуждение, отзывы о книге «Двоє над прірвою» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x