Петро Северов - Моряк з «Дианы»

— Тільки поспішайте, чоловіче добрий! — різко перебив його Головнін. — Мені дорога кожна година. Я не маю часу слухати, як ви виправдуєте хабарників. Ці злочинці ганьбою вкривають Англію… Поспішайте!

З усмішкою дивився він услід цьому вояці: ось вона, традиція старої, доброї Британії; навіть у цей суворий час всі дбали тут лише про наживу: військові й контрабандисти, попи і спекулянти, крикливі вуличні оратори і промисловці… Головнін згадав лорда Маркерра… Невже й шановний лорд тёж «брав»? Хто визначить процент, який сплачують йому митники?.. Головнін і раніше не раз помічав в англійських портах одверту «діяльність» підозрілих маклерів і зухвалих хабарників. Він байдуже проходив повз цих ділків. Але тепер йому довелось зіткнутися з одним із них, і це був державний чиновник, офіцер англійського флоту!..

Патякання Лоу про загостреність відносин між Англією і Росією мало, однак, серйозні підстави. В 1807 році міжнародна обстановка була особливо складною й напруженою… Наполеон, який дійшов тоді вершини своєї могутності, всіляко спонукав царя та його міністрів порвати з Англією і приєднатися до системи оголошеної ним континентальної блокади…

Ця блокада мала свою довгу й гучну передісторію. Ще з 1793 року у французькому законодавстві стали з’являтися одна за одною все нові суворі постанови, спрямовані до того, щоб зовсім припинити збут англійських товарів у Франції та продаж французьких товарів на Британських островах.

Англійський промисловий капітал мав тоді в своєму розпорядженні найпередовішу виробничу техніку. Боротися з його могутністю відкритою конкуренцією французька промислова буржуазія не могла. Англія наводняла французький ринок сукняними та бавовняними товарами, металевими виробами. Цей могутній потік, здавалось, от-от захлесне французьку промисловість…

Виконуючи волю французької буржуазії, Наполеон почав запроваджувати все дошкульніші обмеження в торгівлі з Англією. За короткий період миру, укладеного в місті Ам’єні, — з березня 1802 по травень 1803 року, — притік англійських товарів у Францію став іще потужнішим. Однак Наполеон тоді ще мріяв про успішне вторгнення в Англію і всю англійську промисловість розглядав як свій майбутній трофей.

Зібрана ним у Булоні величезна армія ретельно готувалася до вторгнення. Шлях через Ла-Манш перетинав їй англійський флот…

У жовтні 1805 року адмірал Нельсон у битві при Трафальгарі знищив франко-іспанський флот. Намічені Наполеоном плани висадки на Британських островах провалились. Тепер усі надії він покладав на економічну війну, сподіваючись вигнати англійські товари не тільки з Франції, а й з усіх держав Європи. Для цього до блокади мусили приєднатися всі європейські держави. Величезні завоювання Наполеона давали йому певність, що жоден уряд не насміє повстати проти його волі. Віднині жоден європейський корабель не повинен був наближатися до британських берегів. Це був план задушення Англії нещадною блокадою.

Та витівка Наполеона не мала б сенсу, якби до цієї блокади не приєдналась і Росія. А Росія була союзницею Англії і готувалась до боїв проти наполеонівських військ уже на власній території. Початку цих боїв чекали в ті дні, коли французькі війська, розгромивши Пруссію, вийшли до російських кордонів.

Проте воєнні дії раптом припинились. На ріці Німані відбулася зустріч Олександра І з Наполеоном. Вони розмовляли без свідків… За кілька днів, у липні 1807 року, Росія підписала мир з Францією. Одною із секретних умов цього миру був вступ Росії у континентальну блокаду.

Англійці боролись проти блокади всіма засобами: деякі уряди задобрювали, деяким погрожували. Від погроз вони нерідко переходили до воєнних дій без оголошення війни… Коли в 1807 році до блокади приєдналась Данія, англійці, не оголошуючи війни, піддали жорстокому бомбардуванню Копенгаген, напали на датський флот і забрали більшість його кораблів. Незабаром після цих розбійницьких дій англійців біля кордонів Росії було оголошено війну. Росія опинилась серед противників Англії і теж прилучилась до континентальної блокади. Однак через протидію поміщиків царський уряд виконував умови блокади більше на словах, ніж на ділі.

Шлюп «Диана» перебував недалеко від Копенгагена, коли англійці бомбардували датську столицю. Головнін був випадковим свідком цього нещадного бомбардування. Він розумів, що й Росія може бути втягнена в наростаючі грізні події. Та, що б не сталося, він мав своє завдання і повинен був його виконувати.