Александр Дюма - Три мушкетери

Буцефал — кінь Александра Македонського (356–323 до н. е.), видатного полководця й державного діяча стародавнього світу.

Згадується епізод із популярної французької середньовічної рицарської поеми «Чотири сини Емона» (або «Рено де Монтобан»), в якій розповідається про чотирьох братів, непокірливих васалів Карла Великого.

Згадується персонаж казки відомого французького письменника Шарля Перро (1628–1703) «Синя борода».

«Erat, est, fuit» — «Було, є, буде» ( лат. ).

Великий Могол — титул правителя імперії Великих Моголів в Індії в 1526–1858 роках, початок якій поклав Захітеддін Мухаммед Бабур (1485–1530), ферганський феодал-мусульманин, класик староузбецької літератури, нащадок Тимура (1336–1405), середньоазіатського правителя й полководця, відомого в Європі під іменем Тамерлан.

Спартанці — громадяни Спарти (міста-держави в Стародавній Греції), жителі якої з дитинства виховувалися в суворих умовах і привчалися до витривалості й подолання труднощів; в переносному розумінні — люди, які обмежують свої потреби лише найнеобхіднішим, виявляють терплячість і витривалість у важких умовах.

За давньогрецькими переказами, Іпполіта, сина міфічного засновника Афінської держави Тезея, покохала його мачуха Федра; знехтувавши її кохання, Іпполіт став жертвою гніву бога моря Посейдона, якого підбурила проти пасинка сама Федра; перелякані морським чудовиськом, коні Іпполіта кинулись разом зі своїм хазяїном з урвистого берега в морську безодню.

Крилас (від старогр. klлros) — підвищення в храмах перед олтарем для читців та півчих.

«Mea culpa» — «Моя провина» ( лат. ).

Субретка — у старовинних комедіях — спритна, пустотлива покоївка, втаємничена в усі секрети своєї пані.

Креатура — ставленик впливової особи, слухняний виконавець її волі.

Бассет, гальбік — картярські ігри.

Карбункул — коштовний камінь.

Фут (від англ. foot — ступня) — приблизно 30 сантиметрів.

«Epulae epularum» — «Бенкет бенкетів» ( лат. ).

Луцій Ліциній Лукулл (бл. 117 — бл. 57 до н. е.) — римський політичний діяч і полководець; збагатившись під час численних воєн, вражав сучасників марнотратством та пишністю бенкетів. Звідси вираз «лукуллів бенкет».

Йдеться про п'єсу великого французького драматурга, актора і режисера Жана-Батиста M ол ьєра (1622–1673) «Скупий», написану в 1668 році; її головна дійова особа — скупий багатій Гарпагон.

Пуритани — прихильники кальвінізму в Англії та Шотландії XVI–XVII століть; те саме, що гугеноти у Франції. Представники Торгової буржуазії та заможних землеробів, пуритани були ворогами абсолютизму; в побуті проповідували фанатизм, нетерпимість до розкошів, аскетизм. У переносному значенні — люди суворих моральних приписів.

Шербет — східний прохолодний напій із фруктових соків.

Цирцея — в давньогрецькій міфології німфа (божество в образі жінки), підступна чарівниця. В поемі Гомера «Одіссея» розповідається, як за допомогою чарівного напою вона перетворила супутників Одіссея на свиней; в переносному значенні — жінка-чарівниця.

Полікрат (пом. 522 до н. е.) — правитель Самосу, держави-острова в Егейському морі. Давньогрецький історик Геродот (бл. 484 — бл. 425 до н. е.) переказує легенду про те, що на схилі літ, бажаючи уникнути нещастя в майбутньому, Полікрат вирішив одкупитися від долі малою жертвою і кинув у море свій коштовний перстень, але незабаром йому принесли рибу, що, як виявилось, проковтнула цей перстень. Згодом Самос захопили вороги, а самого Полікрата убили.

Кавалькада — група вершників, що їдуть разом.

Рішельє надавав великого значення театрові й прагнув поставити його на службу своїй політиці. З цією метою він виділяв субсидії для утримання авторів, які під його керівництвом готували п'єси для постановок, а також, вважаючи себе письменником, сам намагався писати трагедії. «Мірам» — одна з трагедій Рішельє.

Жанна д'Арк, або Орлеанська діва (бл. 1412–1431) — героїня французького народу. Під час Столітньої війни 1337–1453 років очолила визвольну боротьбу французького народу проти англійських загарбників.