Карл Брукнер - Золотий фараон

Яма була вже два метри завглибшки. Картер ще раз оглянув рештки колишнього муру в попередній частині розкопок і уламки підмурку насподі ями. Ахмед Гургар напрочуд дбайливо виконав свою роботу. Жодний важливий камінчик не уникнув його чуйних рук. Усе, що за давніх часів використовувалося для будови хатини, він поскладав окремо і з повним знанням справи.

Але тепер доводилося знову засипати виям. Департамент охорони старожитностей у Каїрі вимагав, аби ніщо не перешкоджало туристам вільно проходити до гробниці Рамсеса Шостого.

Гургар щиро обурився.

— Пане! — гукнув він із ями. — Ти ж казав, що ми напевне щось знайдемо, коли розкопаємо глибше. А тепер ти хочеш усе знову позасипати щебенем?

— Ахмеде, я повинен робити те, що подобається Департаментові. До того ж із кожним днем спека посилюється. Незабаром нам доведеться припинити роботу в долині. Наступної осені ми почнемо раніше, може, тоді нам більше пощастить.

— «Може», кажеш ти, пане? Коли торік починали копати, ти був певен, що ми знайдемо гробницю.

— Так, а ти й тоді сумнівався, пам'ятаєш?

Єгиптянин спритно видряпався з ями і відтягнув Картера вбік, аби їх не почули фелахи, що працювали внизу. Тоді швидко зашепотів:

— Ти не знаєш причини, чому тоді я не поділяв твоїх сподівань. Тепер поясню її. — Він показав на скелі, що відділяли Бібан-ель-Мулук від долини Нілу. — Адже за цією горою — давні Фіви з великими храмами колишніх фараонів, а їхні гробниці — тут, у долині. І ти вже, мабуть, чув те, про що часто розповідають наші люди: начебто за давніх-давен із Фів через гору йшов таємний хід сюди, до Міста мертвих.

— То казка, Ахмеде. Фараони вісімнадцятої та дев'ятнадцятої династій вважали, що знають більше за своїх предків. Вони гадали, що їхні духи по смерті зможуть вільно прямувати крізь скелі з гробниць, розташованих тут, у долині, до Фів, до своїх храмів, щоб брати участі у жертовному святі на їхню честь.

— Це я знаю, пане, але подумай: такий могутній Еладар, як Сеті Перший, звелів отут, у Долині царів, видовбати йому в скелях гробницю завдовжки сто сорок один метр. А гробниця великої цариці Хатшепсут веде в гори на двісті десять метрів і знов-таки в напрямку Фів. Чому було їм не продовжити ті ходи ще далі, на невелику відстань, щоб виходити на той бік? Колись ти намалював карту, де виразно було видно: храм цариці Хатшепсут у Дер-ель-Багрі стоїть якраз навпроти її гробниці в Долині царів. Якби в мене було багато грошей, я б уже сьогодні почав шукати хід, що єднає Долину царів із Фівами.

Картер слухав і дивився на скелі навпроти — саме там була гробниця великої Хатшепсут. Задумано потер він чоло. В уяві побачив чудовий, побудований терасами храм цариці по той бік гірського пасма і порівняв його з гробницею, що вхід до неї виднівся по цей бік стрімких скель.

Нараз Картер обернувся до Гургара:

— Що ти хотів мені, власне, сказати, Ахмеде?

Єгиптянин звів темні очі до неба.

— Часом аллах дозволяв мені бачити уві сні дивні речі. Отож якось побачив я гробницю, що була куди менша від усіх відомих мені царських гробниць. Я спустився сходами додолу, всередину гори. Це була ота гора, пане. Саме та!

Поблажливо всміхаючись, Картер поклав руку на плече забобонного чоловіка.

— Сни відбивають наші потаємні бажання, каже пророк Магомет. Уві сні тобі здається, що все те відбувається насправді, але потім ти прокидаєшся і розгублено озираєшся навколо — все, що ти оце пережив, було тільки марення, і від нього дещо збереглося в твоїй пам'яті.

— Але ж я виразно пам'ятаю вигляд гробниці!

— Тоді ти спиш з розплющеними очима, Ахмеде, і я повинен тебе збудити. Дивись, отам далі, біля пагорба щебеню, що його знищують робітники Реза Гусейна, задовго до війни учений знайшов келих, на якому вирізьблено ім'я: Тутанхамон. І коли ти проведеш від пагорба до нас уявну лінію, то побачиш у землі виямон. Той самий вчений знайшов на цьому місці схованку, а в ній — шматки зітлілої скрині. Від неї, певне, були й золоті платівки, розкидані навколо. На тих платівках теж стояло ім'я: Тутанхамон.

З подиву Гургар аж свиснув крізь зуби. Хотів щось спитати, але Картер простяг руку й мовив:

— А тепер глянь на скелі по той бік дороги. Там ти можеш знайти яму, в якій були сховані глиняні дзбани. В них лежали рештки речей, колись покладених до гробниці фараона Тутанхамона. Це доведено найретельнішими дослідженнями. І тепер, коли ти з'єднаєш однією лінією всі три схованки, то вийде…