Зінаїда Шишова - Велике плавання

Здесь есть возможность читать онлайн «Зінаїда Шишова - Велике плавання» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Київ, Год выпуска: 1965, Издательство: Веселка, Жанр: Исторические приключения, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Велике плавання: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Велике плавання»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

У книжці Зінаїди Шишової розповідається про велике плавання Христофора Колумба.
Книга заснована на фактах і на здогадах.
З щоденника Колумба ми знаємо, що в його екіпажі були хлопчаки — корабельні юнги. Через необачність одного з них зазнала аварії «Санта-Марія» — флагманське судно флотилії.
Зінаїда Шишова дала цим невідомим юнгам імена, зв'язала їх дружбою, високим почуттям товаришування, таємницею карти.
За змалюванням характеру Колумба книга, яку ви зараз прочитаєте, не лише цікава. Вона є відкриттям у морі історії, вона сама — карта характерів людей епохи Відродження.

Велике плавання — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Велике плавання», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

— Потрібно було просто спуститися в трюм і залізти куди-небудь у паки з товаром, тоді тебе не впіймали б, курчатко, — порадив молодий чепуруватий моряк з червоним обличчям. — Але через два місяці все одно ти, ридма ридаючи, повернувся б до матері, бо море зовсім не така весела штука, як це здається здаля.

— А за цей час твоя мати виплакала б очі за тобою… — суворо сказав високий моряк з перев'язаним оком… — Не роздумуй довго, Томазо!.. Альбертіно, забирай хлопця! І мерщій повідомте монну Джованіні!.. Ходімо, пане прикажчик, бо ж і мені потрібно в банк.

— Ні, — відповів синьйор Томазо заклопотано, — слід ще розпитати хлопця. Якщо ми помиляємось, горе бідної жінки буде ще більше…

Голосно розмовляючи і сміючись, моряки рушили до виходу.

Цієї миті у кімнату ввійшов Орніччо з мискою паруючого соусу.

— Не йдіть, синьйори, — гукнув він, — обід готовий!.. Помий руки, Франческо… Синьйор Томазо, я гадаю, його потрібно нагодувати: не знаю, чи їв він що-небудь сьогодні від ранку.

— З учорашнього ранку, — поправив його глашатай, заглядаючи в папір. — Учора в день святої Анжеліки він утік з дому. Де ти здибався з ним, Орніччо?

— Ми побилися з ним на площі, — відповів Орніччо. — Я перший зачепив його, і за це мені здорово перепало. Потім ми помирилися. Він розповів мені свою історію, а я йому — свою. Потім ми йшли мимо гавані. Він хотів попроситись на корабель, але я відраяв його…

Слова Орніччо заглушив голосний регіт.

— Ти впіймався, півнику, не одпирайся більш, ти збирався втекти на кораблі! — зарепетував веселий молодий моряк.

— Альбертіно, веди його негайно додому! — наказав, зупиняючись у дверях, чолов'яга з пов'язкою. — Зважте на горе його матері!

— Ти знайшов собі поганого товариша, — звернувся глашатай до Орніччо, коли моряки і прикажчики пішли. — За півгодини він набрехав нам більше, ніж ярмарковий віщун за півдня. З його слів, він працював у срібляра, потім у нього вкрав таріль чернець, а в ченця її відібрав солдат…

— Зачекай-но, Альбертіно! — сказав Орніччо. — У нього справді в руках була таріль, коли я його зустрів.

— Облишмо суперечку, — зауважив синьйор Томазо, нарізаючи хліба, — усі голодні, а Франческо, напевне, більше від усіх. Пообідаймо спокійно, а потім поміркуємо, що нам діяти далі.

Спокійно пообідати, одначе, так і не пощастило. Неймовірний гамір на вулиці примусив усіх нас кинутися до вікон.

Висока огрядна жінка в розкішному вбранні, спотикаючись об каміння, бігла вулицею, її супроводжував цілий натовп служниць, які голосили і верещали. На бігу жінка питала про щось у перехожих, і, коли їй вказали на наш дім, вона зупинилась, не насмілюючись ступити на хисткі східці.

— Господаре, майстре, чи як вас там! — гукала вона. — Де ви ховаєте мого синочка? Ческо, янголятку, де ти? Вийди, покажись своїй бідній матері!

Синьйор Томазо, взявши мене за руку, вивів на ганок.

— Це ваш син? — спитав він і, звернувшись до служниць, повторив: — Це ваш молодий господар Франческо Джованіні?

— Горе мені, горе мені! — заголосила жінка. — Вони показують мені якогось конюха, якогось пастуха і хочуть, щоб я сказала, що це мій маленький гарнесенький хлопчик!

— Це не наш пан, — загукали служниці. — Заберіть цього замазуру, поверніть нам нашого красня Франческо!

— Шукайте свого красня Франческо в іншому місці! — пробурмотів синьйор Томазо, спересердя зачиняючи двері. — А ми ходімо закінчувати обід… Франческо Руппі, пробач мені мою недовіру! Я спробую спокутувати перед тобою свою провину.

По обіді синьйор Томазо ще раз вислухав розповідь про мої пригоди.

— Скільки важила таріль, яку в тебе вкрали? — спитав він. — Така річ, очевидно, варта багато грошей. Я призначу тобі невелику платню, і поступово ти збереш необхідну суму. Доти ти мусиш уникати зустрічі з твоїм господарем, який може тебе запроторити в тюрму.

— Майстер Тульпі виходить тільки у неділю і відлучається лише в церкву, — сказав я. — Але він іншого приходу, і в цій частині міста ми з ним навряд чи зустрінемось.

За порадою синьйора Томазо я майже три тижні не виходив з дому. Нарешті, вже в середині серпня, Орніччо, на моє прохання, відвідав завулок Сріблярів, щоб дізнатись, які чутки ширяться про моє зникнення.

На превелику радість, він приніс звістку, що майстер Тульпі виїхав зі свого дому. Очевидно, він покинув Геную, бо чотири дні розпродував своє майно.

Він продав також і мій святковий одяг, і золотий ланцюжок, і перстень, які дістались мені у спадщину від матері.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Велике плавання»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Велике плавання» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Отзывы о книге «Велике плавання»

Обсуждение, отзывы о книге «Велике плавання» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x