Всеволод Нестайко - Незвичайні пригоди Робінзона Кукурузо

«Знайомтеся. Губернатор острова Переекзаменовки Робінзон Васильович Кукурузо, — кажу я, як мені здається, на найчистішому німецькою мовою, а сам думаю: найомтеся. Губернатор острова Переекзаменовки Робінзон Васильович Кукурузо, — кажу я, як мені здається, на найчистішому німецькою мовою, а сам думаю: "Чого це я його губернатором охрестив? Що він, капіталіст, чи що? Він же наш, радянський Робінзон. Треба було, напевно, сказати: "Голова сільради". Але який же тут сільрада, якщо це безлюдний острів і Кукурузо тут один! »Чого це я його губернатором охрестив? Що він, капіталіст, чи що? Він же наш, радянський Робінзон. Треба було, напевно, сказати: найомтеся. Губернатор острова Переекзаменовки Робінзон Васильович Кукурузо, — кажу я, як мені здається, на найчистішому німецькою мовою, а сам думаю: найомтеся. Губернатор острова Переекзаменовки Робінзон Васильович Кукурузо, — кажу я, як мені здається, на найчистішому німецькою мовою, а сам думаю: "Чого це я його губернатором охрестив? Що він, капіталіст, чи що? Він же наш, радянський Робінзон. Треба було, напевно, сказати: "Голова сільради". Але який же тут сільрада, якщо це безлюдний острів і Кукурузо тут один! »Чого це я його губернатором охрестив? Що він, капіталіст, чи що? Він же наш, радянський Робінзон. Треба було, напевно, сказати: "Голова сільради". Але який же тут сільрада, якщо це безлюдний острів і Кукурузо тут один! »Голова сільради". Але який же тут сільрада, якщо це безлюдний острів і Кукурузо тут один! найомтеся. Губернатор острова Переекзаменовки Робінзон Васильович Кукурузо, — кажу я, як мені здається, на найчистішому німецькою мовою, а сам думаю: найомтеся. Губернатор острова Переекзаменовки Робінзон Васильович Кукурузо, — кажу я, як мені здається, на найчистішому німецькою мовою, а сам думаю: "Чого це я його губернатором охрестив? Що він, капіталіст, чи що? Він же наш, радянський Робінзон. Треба було, напевно, сказати: "Голова сільради". Але який же тут сільрада, якщо це безлюдний острів і Кукурузо тут один! »Чого це я його губернатором охрестив? Що він, капіталіст, чи що? Він же наш, радянський Робінзон. Треба було, напевно, сказати: найомтеся. Губернатор острова Переекзаменовки Робінзон Васильович Кукурузо, — кажу я, як мені здається, на найчистішому німецькою мовою, а сам думаю: найомтеся. Губернатор острова Переекзаменовки Робінзон Васильович Кукурузо, — кажу я, як мені здається, на найчистішому німецькою мовою, а сам думаю: "Чого це я його губернатором охрестив? Що він, капіталіст, чи що? Він же наш, радянський Робінзон. Треба було, напевно, сказати: "Голова сільради". Але який же тут сільрада, якщо це безлюдний острів і Кукурузо тут один! »Чого це я його губернатором охрестив? Що він, капіталіст, чи що? Він же наш, радянський Робінзон. Треба було, напевно, сказати: "Голова сільради". Але який же тут сільрада, якщо це безлюдний острів і Кукурузо тут один! »Голова сільради". Але який же тут сільрада, якщо це безлюдний острів і Кукурузо тут один! »

Між тим Кукурузо каже:

«Будь ласка!»

І ми входимо в курінь.

Входимо в курінь і опиняємось у великій світлій кімнаті, де все біле, як у лікарні. Посередині на білому столі стоїть блискуча нікельована каструля.

«Кастрюля, — пояснює Кукурузо. — На транзисторах. Сама варить. Без вогнюастрюля, — пояснює Кукурузо. — На транзисторах. Сама варить. Без вогню »..

Ти дивися. От чортів Кукурузо. Все‑таки понавидумивал це саме… На транзисторах. А казав, що на острові не можна нічого вигадати.

«Дер Штуль?» — Запитує раптом Валька.

«Дер Бляйштіфт», — відповідаю я і сам дивуюся, як складно виходить. Адже вона запитала: «Слухайте, а ви браконьєра свого впіймали?» — А я відповів: «Звичайно, зловили. Все в порядку. Не хвилюйтесяер Бляйштіфт», — відповідаю я і сам дивуюся, як складно виходить. Адже вона запитала: «Слухайте, а ви браконьєра свого впіймали?» — А я відповів: «Звичайно, зловили. Все в порядку. Не хвилюйтеся »..

Який хороший німецька мова: одне слово скажеш — і все зрозуміло. Треба буде на наступний рік попроситися у школі в німецьку групу.

Обов'язково. Відмінником в ній стати — раз плюнути. Тепер я розумію чому всі вони — і Валька, і Ігор, і Сашко–відмінники.

Тут раптом до мене підходить Гребенючка і каже:

«Дамі завжди треба поступатися місцем», — і з усієї сили штовхає мене в груди.

«Тільки так!» — Чується голос Сашка–штурмана.

І я лечу, лечу, лечу — кудись у прірву. Хоп — і прокидаюся. Лежу на підлозі. Болить плече. Це я уві сні впав з ліжка.