– необхідно мати можливість спілкуватися за допомогою переписки: мати листки паперу, блокнот, ручку/олівець тощо. Звичайно, треба писати читабельним почерком, не формулювати довгих фраз;
– не затемнювати обличчя, особливо уста, і не закривати його руками, волоссям тощо;
– щоб привернути увагу людини, яка не чує, необхідно торкнутися її злегка за плече або помахати до неї рукою. Починати розмову після того, коли вас помітили. Кричати не варто;
– якщо нечуюча людина користується послугою сурдоперекладача, то при спілкуванні необхідно дивитися на того, хто звернувся за послугою. Тобто, на нечуючу людину, а не на перекладача;
в) з людиною з вадами зору:
– спілкуючись із незрячою людиною, необхідно представитися хто ви, які маєте повноваження, після чого запитати – чим допомогти;
– при супроводі у приміщенні необхідно попереджувати про перешкоди, які є на шляху, наприклад: «зараз будуть сходи, двері з порогом тощо». При можливості озвучувати інформацію про оточення;
– якщо незрячу людину припровадили до кабінету службової особи, необхідно інформувати, куди її привели, назвати цю людину й інших присутніх;
– якщо збираєтеся читати, попередьте про це;
– не можна замінювати читання будь-якого документа його переказом, особливо, якщо при цьому треба поставити підпис;
– не можна тягнути незрячу людину за собою. Треба попередити про необхідність руху та чітко пояснити – куди потрібно прямувати;
– під час спілкування з людьми з особливими потребами поліцейський повинен дотримуватись заходів особистої безпеки.
2.2.5. Спілкування з представниками засобів масової інформації
У разі звернення представника засобів масової інформації поліцейський повинен:
– діяти за загальними правилами спілкування з громадянами;
– під час забезпечення публічної безпеки і порядку на місці події не повинен приховувати своє обличчя від відеокамер та боязко ухилятися від спілкування з журналістами;
– утриматись від висловлювання власних міркувань;
– пояснити, хто уповноважений коментувати конкретні події, та надати контактні дані відповідної особи.
НЕ ПІДЛЯГАЮТЬ РОЗГОЛОШЕННЮ ВІДОМОСТІ, ЩО СТАНОВЛЯТЬ ДЕРЖАВНУ АБО СЛУЖБОВУ ТАЄМНИЦЮ!
Приклад відповіді на звернення:
«Бажаю здоров’я! Капрал поліції Мирний. Ми несемо службу із забезпечення публічної безпеки і порядку. За більш детальною інформацією вам доцільно звернутися до старшого начальника, який перебуває…»
У разі, коли представник засобів масової інформації перешкоджає виконувати функціональні обов’язки, поліцейський має повідомити, що згідно зі ст. 36 «Вимога залишити місце і обмеження доступу на визначену територію» Закону України «Про національну поліцію»:
– поліцейський уповноважений вимагати від особи (осіб) залишити визначене місце на певний строк або заборонити чи обмежити особам доступ до визначеної території або об’єктів, якщо це необхідно для забезпечення публічної безпеки і порядку, охорони життя і здоров’я людей, для збереження та фіксації слідів правопорушення;
– поліцейський може обмежувати або забороняти рух транспорту і пішоходів на окремих ділянках вулиць і автомобільних доріг у разі затримання осіб відповідно до закону, під час аварій, інших надзвичайних ситуацій, якщо це необхідно для забезпечення публічної безпеки і порядку, охорони життя і здоров’я людей;
– повідомити представникові засобів масової інформації, що його дії можуть бути кваліфіковані як перешкоджання діяльності поліцейського;
– поінформувати безпосереднього начальника або чергового територіального органу Національної поліції;
– озвучити журналістові його право оскаржити дії працівника поліції до вищого органу, прокуратури чи суду.
Приклад звернення до працівника засобів масової інформації:
«Бажаю здоров’я! Капрал поліції Мирненко. Ми несемо службу із забезпечення публічної безпеки і порядку. Ваші дії перешкоджають виконанню обов’язків працівників поліції. Негайно припиніть свої протиправні дії. Інакше, відповідно до Закону України «Про Національну поліцію», щодо вас буде застосовано превентивні поліцейські заходи».
Читать дальше