ПРИКАЗКА — стійкий фольклорний вираз, який несе у собі емоційно-образну характеристику якогось явища. Приказка на відміну від прислів'я завжди виступає у мовленні як частина судження. За своєю структурою вона може співвідноситися і з реченнями, і з словосполученнями: "Був кінь, та з’їдився", "Не мала баба клопоту, та купила порося". В основі приказки може лежати метафора ("убити двох зайців"), порівняння ("як корова язиком злизала") тощо.
ПРИМОВКА— жартівливий, переважно римований вислів, що використовується в усному і писемному мовленні в різних життєвих ситуаціях. Це усталені формули вітання, запрошення ("скільки літ, скільки зим"; "чим багаті, тим і раді"), формули побажань ("здорові будьмо, та себе не гудьмо"; "великий рости та щасливий будь"), каламбурні вислови ("на городі бузина, а в Києві дядько"; "тринди-ринди коржі з маком").
КРИЛАТІ ВИРАЗИ— стійкі звороти мовлення, що мають, як правило, книжне походження й відрізняються влучністю, образністю, виразністю, лаконізмом «Чия країна, того й мова»; «Ніхто не суддя у своїй власній справі».
АФОРИЗМ— глибока узагальнююча думка, яка має лаконічну, відточену мовну форму: «Вдвічі дає, хто скоро дає»; «Чия вигода, того і ризик»; «Суворий закон, але закон».
ІРОНІЯ— іносказання, що містить у собі висміювання, негативну оцінку предмета мовлення або якихось його якостей: заперечення під видом ствердження чогось. Зовнішня форма суперечить змістові при тонкому, ущипливому глузуванні:
А в города, мое журавлі, замуштрували москалі; нагодовані, обуті і кайданами окуті, муштруються... (Т. Шевченко)
САРКАЗМ— їдке, викривальне, іноді гірке глузування з метою характеристики людини чи явища:
"Друзі мої! Ви не повинні жалітися — це бунт! Ви не повинні разом виробляти заходи для того, щоб помасти край своїм стражданням, — це змова! Ви не повинні витягувати до світла гидоту ваших панів — це наклеп!" (Е. Джоне)
СЛОВЕСНА НАОЧНІСТЬ -живі образи й картини, які створюються риторами за допомогою мовних засобів, на відміну від образів, які сприймаються зором та за допомогою інших рецепторів, тобто на відміну від предметної наочності. Словесна наочність досягається шляхом умілого використання тропів, прислів'їв, приказок, афоризмів, інших зображувальних засобів мови: ...Возвеличу
малих отих рабів німих! Я на сторожі коло їх поставлю слово (Т. Шевченко)
Питання для контролю та самоконтролю
1. Що таке судова промова?
2. Хто бере участь у судових дебатах у кримінальному процесі?
3. Хто бере участь у судових дебатах у цивільному процесі?
4. Кого заслуховують на засіданні суду в адміністративному процесі?
5. Розкажіть коротко про зміст судової промови: державного обвинувача, громадського обвинувача, цивільного позивача і цивільного відповідача.
6. На що спрямована і який зміст судової промови громадського захисника?
7. Який зміст судової промови захисника?
8. Що таке репліка і яке її основне призначення?
9. Як впливають судові промови на формування внутрішнього переконання судді?
10. Що входить до предмета судової промови в кримінальних справах?
11. Що входить до предмета судової промови в цивільних справах?
12. Що входить до предмета доказування в цивільних справах?
13. Що повинен з'ясувати судовий ритор, виступаючи з промовою в адміністративній справі?
14. Що входить до предмета судової промови в суді другої інстанції?
15. Які з вісімнадцяти видів судових промов ви можете назвати?
16. Яка структура та зміст судової промови прокурора при відмові від обвинувачення?
17. Які ви можете назвати засади та функції судової промови?
18. В чому полягає психологічна засада судової промови?
19 В чому полягають етична і логічна засади судової промови?
20. Що таке комунікативна функція судової промови і в чому вона полягає?
21. Що таке інформативна функція судової промови і в чому вона полягає?
22. Розкажіть про труднощі, які виникають у процесі спілкування риторів із судовою аудиторією?
23. Які прийоми можуть використовувати судові ритори для встановлення контакту з учасниками судового процесу, публікою у залі судового засідання?
24. Яке значення має пауза при виголошенні судової промови?
25. Що дає зміна темпу промови, модуляція голосу?
26. Якими словами можна звернутися до учасників судового засідання, щоб привернути їхню увагу?
Читать дальше