Наталія Попович - Країни світу

Грошова одиниця — динар (TND), 1 динар містить 1000 міллімів. Найкраще міняти долари і євро — їх приймають повсюдно: в обмінних пунктах, банках, готелях і поштових відділеннях. Курс жорстко регульований Центральним банком і залишається майже незмінним, тому зайве бігати містом і шукати вигідніший курс. Важливо зберігати квитанції після кожної транзакції: при виїзді з Тунісу динари можна обміняти назад на долари або євро. Вивезення національної валюти заборонено. У банках, великих готелях, ресторанах і на міських вулицях встановлено банкомати, оскільки картки приймають далеко не скрізь, краще розраховуватися готівкою.

Туніс — це фантастична суміш стилів, епох, культур: африканської, арабської та європейської. Старий центр ніби зійшов зі сторінок арабських казок: галасливі ринки з дивовижними товарами, величні мечеті. Проспект Хабіба Бургіби — втілення європейської респектабельності, тут зосереджені вишукані особняки і фешенебельні магазини. Ла-Гулетт і Ла-Марса ваблять середземноморською чарівністю, Сіді-бу-Саїд нагадує грецькі села.

Заслуговує на увагу популярний у країні курорт — Хаммамет з доглянутими пляжами і першокласними таласоцентрами. Енергійні мандрівники вибирають Сусс з насиченою екскурсійною програмою. Неподалік від Сусса розташований Монастір — спокійне мальовниче місто, що зберегло свою автентичність.

У Тунісі варто спробувати:

• провести день на Джербі — мальовничому острові з оливковими гаями, затишними спа і зграями фламінго;

• дайвінг у Табарці;

• опанувати гончарне мистецтво;

• відчути дух легендарного Карфагена;

• оглянути терми Антонія Пія;

• відвідати національний парк «Ішкель»;

• побачити захід сонця або світанок у Сахарі;

• досхочу наїстися фініків.

Усі пляжі в Тунісі муніципальні, піщані та чисті о будь-якій порі року. Не менш цікавий і інший вид відпочинку — таласотерапія, яка об’єднує безліч корисних процедур з використанням морської води та цілющих грязей. Струменевий масаж, пресотерапія, аквааеробіка, водоростеві обгортання, стоунтерапія, лімфодренаж, хамам та інші методи в індивідуально дібраній комбінації забезпечують разючий результат.

Дайвінг у Тунісі не надто популярний, однак поціновувачі підводного світу не залишаться розчарованими: занурюватися можна хоч цілий рік. Програми є на будь-який смак: для любителів спостерігати за коралами і рибками, для охочих вивчати затонулі судна та літаки часів Другої світової, для тих, хто мріє побувати в підводних каньйонах і печерах.

Туніс — це рай для любителів екзотичних сувенірів. Якщо ви вже вирішили прихопити з собою частинку країни, то вам можуть сподобатися:

• чудові хустки та палантини з махдійського шовку;

• золоті та срібні вироби, прикраси з перлів і коралів;

• прикраси зі шматочками амбри, що виточують аромат під час контактування зі шкірою;

• туніські килими;

• мідні турки та чайники;

• «піщані троянди»;

• місцеві делікатеси — фініки, східні солодощі, оливкова олія, фініковий лікер «Тібарін» та інжирна горілка «Буха».

Найкраще місце для придбання подарунків — ринки та сучасні сувенірно-туристичні супермаркети.

Туніс — одна з найбільш спокійних і благополучних країн Африки. Щоб не потрапити в неприємну пригоду, досить залишати цінності в сейфі готелю, не носити в кишенях багато грошей і притримувати руками дорогу фото- і відео­техніку. Вуличні шахраї наввипередки пропонують «безкоштовні» екскурсії, на яких вам буде нудно, а зрештою доведеться ще й заплатити. Решту слід перераховувати одразу біля прилавка, сідаючи в таксі, перевіряти, чи обнулений лічильник. Жінкам за межами пляжу та готелю краще прикривати плечі, груди і ноги. Негласні заборони діють і для чоловіків: короткі шорти і голий торс — відвертий виклик для тунісців. Фотографувати урядові та військові об’єкти заборонено. Прояв уваги до жінок у чадрі — поганий тон. Під час Рамадану не можна курити на вулицях, пити спиртні напої чи їсти — це розцінюють як неповагу. Водопровідну воду краще не вживати — купуйте пляшки з питною водою в магазині.

Столиця країни — Анкара.

Найвища точка Туреччини — згадана ще в Біблії гора Арарат.

На Туреччину припадає приблизно дві третини світового виробництва лісових горіхів.