1 ...7 8 9 11 12 13 ...18 Маємо такі висновки:
1. Кожна людина мала батьків (або їх замінники), вона несе в собі набір Я-станів цих батьків (як вона їх сприймала), і ці батьківські Я-стани можуть активуватись за певних обставин (екстеропсихічне функціонування). Простіше кажучи: «Кожен має свого Батька».
2. Кожна людина (зокрема діти, розумово відсталі та хворі на шизофренію) здатна на об’єктивну обробку даних, якщо активується відповідний Я-стан (неопсихічне функціонування). Простіше кажучи: «У кожного є Дорослий».
3. Кожна людина колись була молодшою, ніж зараз, і несе в собі закріплені реліквії минулих років, які активуються за певних обставин (археопсихічне функціонування). Простіше кажучи: «Кожен несе в собі маленького хлопчика чи дівчинку».
Наразі доречно звернутися до малюнка 1 ( а ), який називається структурною діаграмою. Під сучасним кутом зору такий малюнок є повною діаграмою особистості будь-якої людини. Так, людина містить у собі Я-стани Батька, Дорослого та Дитини. Вони ретельно відокремлюються один від одного, тому що дуже різні й досить часто суперечать один одному. На перший погляд недосвідченого спостерігача відмінності можуть бути не дуже зрозумілими, але незабаром стануть вражаючими та захоплюючими для тих, хто захоче вивчати структурний аналіз. Таким чином, далі буде зручно називати реальних людей батьками, дорослими чи дітьми з малої літери; Батько, Дорослий і Дитина з великої літери будуть використовуватися у назвах Я-станів. Малюнок 1 ( б ) є зручною, спрощеною формою структурної діаграми.
Мал. 1. Структурна діаграма
Перш ніж ми залишимо тему структурного аналізу, варто наголосити на деяких особливостях.
1. Слово «дитинячий» [15] «Дитинячий» (синонім слова «дитячий») тут використано, щоб підкреслити негативну конотацію («легковажний»), в англійській мові є два еквіваленти українського слова «дитячий»: «childish» – негативне значення та «childlike» – позитивне. У нашому випадку в оригіналі було використано слово «childish».
ніколи не використовується у структурному аналізі, адже воно має сильну конотацію небажаності або чогось, що треба зупинити негайно або взагалі позбутися. Термін «дитячий» використовується під час опису Дитини (архаїчного Я-стану), адже він є біологічним та об’єктивним. Насправді Дитина здебільшого є найціннішою частиною особистості й може зробити свій внесок у життя людини в такий самий спосіб, як і фактична дитина може сприяти сімейному життю: чарівністю, задоволенням і творчістю. Якщо Дитина в особистості заплуталась чи є нездоровою, то наслідки можуть бути сумними, але з цим можна й треба боротись.
2. Те саме стосується слів «зрілий» та «незрілий». У цій системі немає такого поняття, як «незріла людина». Є тільки люди, в яких Дитина бере гору, але всі вони мають розвинутого, добре структурованого Дорослого, якого лише треба розкрити та активувати. І навпаки, так звані «зрілі люди» – це люди, які у змозі тримати під контролем свого Дорослого більшу частину часу, але часто зі змінним успіхом.
3. Варто зазначити, що Я-стан Батько проявляється у двох формах, прямій та непрямій: як активний Я-стан та через вплив. Коли він є активним, людина реагує, як раніше реагував («Роби, як я») її батько (чи мати). Якщо це вплив, людина реагує так, як вони хотіли б, щоб вона реагувала («Не роби так, як я; роби, як я тобі сказав»). У першому випадку людина стає одним із них, а у другому – вона пристосовується до їхніх вимог.
4. Таким чином, Дитина також має дві форми: адаптована та природна Дитина. Адаптована Дитина – це та Дитина, яка змінює свою поведінку під впливом батьківського Я-стану. Вона поводиться так, як хоче батько (чи мати): наприклад, покірливо або не за віком. Або як варіант – дитина починає замикатись у собі чи плакати. Таким чином, вплив Батька є причиною, адаптована Дитина – результатом. Природна Дитина – це спонтанне вираження: повстання чи творчість, наприклад. Підтвердження структурного аналізу видно в результатах алкогольного сп’яніння. Зазвичай це спочатку виводить з ладу Батька й адаптована Дитина звільняється від батьківського впливу, а потім перетворюється на природну.
Для ефективного аналізу гри рідко постає необхідність виходу за межі окресленої структури особистості.
Я-стани – це нормальні фізіологічні явища. Мозок людини є органом, або організатором психічного життя, а його продукція організовується і зберігається у вигляді Я-станів. Уже існують конкретні докази щодо цього у деяких дослідженнях Пенфілда та його соратників [16] Penfield, W. «Memory Mechanisms». Archives of Neurology & Psychiatry . 67: 178–198, 1952.; Penfield, W. & Jasper, H. Epilepsy and the functional Anatomy of the Human Brain , Little, Brown & Company, Boston, 1954. Chap. XI.
. Є й інші системи сортування на різних рівнях, наприклад, фактична пам’ять, але природна форма самого досвіду складається у мінливому стані душі. Кожен тип Я-стану має свою життєву цінність для організму людини.
Читать дальше