Джен Сінсеро - Крутість тобі личить - як перестати сумніватися в собі й почати жити на повну

Ми всі постійно притягуємо до себе енергію власною ж енергією, незважаючи на те, усвідомлюємо ми це чи ні. І, коли ми вібруємо на малих частотах (почуваємося песимістами, нещасними, обманутими, заздрісними, ганебними, схвильованими, і я переконана, що ми тоді маємо огидний вигляд), поки очікуємо великих частот і сподіваємося, що з нами можуть статися прекрасні події, ми часто засмучені.

Це ніби намагатися слухати певну радіостанцію, але увімкнути її не на тій частоті. Якщо в тебе пристрасне побачення і ти хочеш послухати Slow Jamz на 105.9 FM, але натомість налаштовуєшся на 89.9 FM і чуєш Націо­нальне громадське радіо, ти не тільки перестанеш бути романтичним, а й, імовірно, вечір перетвориться на дискусію про імміграційне законодавство у Сполучених Штатах замість того, щоби музикою зачарувати розслаблене тіло, на якому відблискує сяйво свічки, і змусити його налаштуватися на хвилю кохання.

Усесвіт підлаштується до будь-яких твоїх вібрацій. І ти не можеш його обдурити.

Ось чому, коли ти вібруєш на високих частотах, здається, ніби чудові речі відбуваються з тобою без будь-яких зусиль, ти зустрічаєшся з прекрасними людьми і в тебе постійно виникають неймовірні можливості (а відтак, і навпаки).

Як помітив Альберт Ейнштейн: «Збіг — це спосіб Бога залишитися анонімним».

Отож, іще раз скажу про стару добру усвідомленість, яка є твоїм ключем до свободи. Як тільки ти усвідомиш, що ти в змозі кардинально покращити своє життя, об’єднавшись із Джерелом Енергії і збільшуючи свою частоту, тобі справді (чорт забирай!) вдасться це зробити (як саме, я покажу пізніше), відтак ти виберешся з виру постійних неприємностей і перестанеш почуватися жертвою безнадійних обставин, бо більше не будеш розігрівати собі на обід напівфабрикатів в одноразовому посуді в мікрохвильовій печі чи гарувати на того, хто змушує тебе тремтіти від страху.

Аби підвищити свою частоту, ти маєш повірити, що все, чого ти прагнеш, доступне для тебе. І найкращий спосіб зберегти це переконання — залишатися в постійному зв’язку із Джерелом Енергії.

Це схоже на ситуацію, коли ми стоїмо біля шведського столу з безліччю тарелів, але замість їжі він ломиться від надзвичайної кількості знань, здібностей, почуттів, можливостей, речей, людей та способів, як поділитися нашими дарами з усім світом. І все, що ми повинні робити, — підтримувати свою енергію тим, що ми прагнемо рішучих дій і приймаємо рішення для того, щоби дозволити добру зайти в наше життя. Це вагоме рішення частково і є ключем. Сумно, що ми не можемо просто плавати в сусідському басейні на надувному матраці, повільно потягуючи коктейль і при цьому перебуваючи на високій частоті, в очікуванні, коли по небу пропливуть єдинороги. Ми повинні щось робити — виконувати дію, яка орієнтована на славу.

Фішка в тому, щоб отримати і те, й інше — і енергію, і дію, працюючи в унісон: якщо твоя енергія достатньою мірою не збігається з тим, чого ти дійсно хочеш, то будь-яка дія, яку ти виконуєш, буде потребувати від тебе більше зусиль, аби ти дістався туди, куди прагнеш, якщо вона взагалі тебе туди доведе. Інколи тобі може поталанити і ти досягнеш успіху, коли робиш лише щось одне. Але якщо тобі стає зрозуміло, чого ти дійсно хочеш (не лише думаєш про це, а справді хочеш), повір, що це доступне для тебе. Незважаючи на свої теперішні обставини, залишайся у зв’язку з Джерелом Енергії на правильній частоті і рішуче дій. Тоді ти врешті досягнеш успіху.

А чи снилося тобі коли-небудь, що ти летиш і раптом тебе щось б’є, та так сильно, що ти думаєш: « Ей, я ж лечу — а я ж не можу літати», і потім падаєш на землю й уже не здатен піднятися в небо? Не важливо, що ти намагаєшся зробити, — саме так переконання і діють. Навіть якщо це й здається неможливим, ти за жодних обставин не повинен втрачати віри. Навіть коли зупиняєшся, думаючи, що, якщо луснула твоя мильна бульбашка, то ти більше не притягуєш див у своє життя.

Ідеться не лише про те, щоби вірити та перебувати на високих частотах, коли світить сонце, а навколо весело стрибають кролики, а й про те, щоби вірити навіть тоді, коли речі стають непевними, справи кепськими і погода зовсім не сонячна.