•Обідня перерва закінчилася. Нічого хорошого поки не сталося. Проте мені доводиться шукати щось позитивне. Читаю новини про війну, про голодних дітей, про те, що гуманітарну допомогу захопило озброєне угрупування. Невже ці недоумки, що нами керують, не в змозі нічого зробити? Я не хочу ескалації конфлікту. Якби я керувала країною… Навіть не знаю, що тут можна зробити. Люди відбирали одне в одного їжу в усі часи. А тут гуманітарна допомога. Продовольство надсилають з інших країн, і хтось ризикує життям, щоб доставити його за призначенням і повідомити про збройні угруповання. Багато чого зроблено, але ще більше належить зробити. Подібні кризи вже траплялися і поступово проходили, ущухне і цей конфлікт. Але коли я думаю про страждання, що їх зараз відчувають люди там, то дуже злюся. Не знаю, на кого саме. Можливо, це мій спосіб викликати в себе відчуття, ніби я дію, коли насправді я не знаю, що ще зробити. Напевно, я можу одночасно злитися і розуміти, що робиться багато корисного.
• Після роботи колеги запросили мене посидіти в барі. Йти не хочеться. Краще закінчу роботу. Дивно, що я вважала за краще залишитися попрацювати. Приємне відчуття від того, що мені подобається моя робота і що мене запросили. Це позитивні моменти три і чотири!
День третій
•Збираючись на роботу, слухаю економічні новини. Розумію, що починаю переживати: мене турбують і спади, і підйоми. Це справжні емоційні «американські гірки», і мені зовсім не хочеться це переживати. Вимикаю новини. Спочатку я хвилююся, що можу щось проґавити. Однак потім усвідомлюю, що мені вдалося не піддатися своїм переживанням. Перший позитивний момент.
• Хвилину тому подруга повідомила, що в неї змінилися плани на вихідні. Знову. Навіть не придумала правдоподібну причину. Здається, нашій дружбі кінець. Жахливе відчуття. Як тут знайти щось позитивне? Я все ще засмучена з цього приводу, коли готую вечерю. У мене вийшов чудовий соус. Звичайно, смачний соус не замінить друга. Не знаю, що мені робити, але, з іншого боку, ще кілька хвилин тому я й гадки не мала, як готувати соус. Я обійшлася без рецепту, і результат виявився відмінним, тож гадаю, мені під силу завести нових друзів, навіть якщо в мене немає рецепту, як це зробити. Другий позитивний момент.
• Отримала ще одне повідомлення від подруги, якій треба було допомогти з проєктом. Я почала їй допомагати, а коли закінчила, було вже пізно повертатися до фільму, який я планувала подивитися ввечері. Але я зрозуміла, що одразу відгукнутися на прохання друга – це позитивний момент. А поки я шукала інформацію стосовно її проєкту, випадково прочитала про технології очищення води із застосуванням сонячної енергії. Мене це дуже надихнуло. Подвійне попадання! Іду спати щасливою.
День четвертий
•Перша моя думка після того, як я прокинулась: «Необхідно знайти щось позитивне». Вражаюче! Чи не занадто я захопилася цією темою? Але потім я усвідомила, що не шукати позитив у навколишньому світі – це таке саме упередження, як і шукати його. Мені радісно від того, що ця звичка вже почала вкорінюватися всередині мене… Настільки радісно, що я впевнена: сьогодні неодмінно трапиться щось дивовижне. Може, я отримаю підвищення або моє відео на YouTube розлетиться по мережі і мене запросять на Каннський кінофестиваль, а там – хто знає, як усе може обернутися! Я готова до нових можливостей.
Знову день перший
•О ні! Останні кілька днів я зовсім на робила вправу. Як так сталося? Здається, я підняла планку очікувань настільки високо, що нічого не здавалося мені досить хорошим. Але зараз я зрозуміла: не обов’язково отримувати запрошення до Канн, щоб бачити навколо позитив. Я почну завдання знову, і цього разу мені все вдасться. Ця впевненість у собі – то є мій перший позитивний момент.
Якби це був роман, то за законом жанру Пет довелося б зіткнутися із серйозним життєвим випробуванням: упоратися зі смертельною хворобою або пережити зраду коханої людини. А за цим, звичайно ж, прийшли б нове справжнє кохання та підвищення на роботі. Нашу увагу привертають серйозні події. При цьому реакція на них залежить від нейронних зв’язків, що сформовані в людини. Будь-яка подія може затьмарити погляд крізь призму негативних нейронних зв’язків, тож краще, якщо ці зв’язки будуть позитивними.
Суб’єктність
Уявіть собі такий сценарій: якби ви були зіркою шоубізнесу, ваші інтереси представляв би професійний агент із серйозного продюсерського центру. Ви будували б очікування, часом розчаровувалися б. Часом ви б домагалися гучного успіху, але на вас все одно чекало б розчарування, якби отримана винагорода виявлялася б не вартою тих зусиль, що ви на неї витратили. Ви б постійно переживали, що з’являються нові зірки, що можуть вас обійти. Вам надходили б пропозиції від інших агентів, і ви б їх безперестанку змінювали. Але важкі почуття не відпускали б вас, хто б не був вашим агентом у конкретний момент.
Читать дальше