Джед Рубенфельд - Три сили. Як виховують в успішних спільнотах

Іще один можливий сценарій — занепад. Успіх завдяки Трьом силам, по суті, важко втримати. Він заспокоює, під його впливом загроженість притуплюється. А сучасні принципи рівності тим часом розмивають у групі відчуття вищості. І Америка зі своєю любов’ю до свободи та культурою отримай-це-тут-і-зараз послаблює контроль імпульсів. Під впливом усіх цих чинників білі англосаксонські протестанти (БАСП) втратили панівне становище в економці США 74.

Багато американських євреїв зараз побоюються долі гугенотів — зникнення через асиміляцію й змішані шлюби. Та, мабуть, їм радше варто остерігатися талану БАСП, у яких за успіхом прийшов занепад. Острів Елліс [7] Острів Елліс розташований посередині річки Гудзон на території міста Нью-Йорк. На початку ХХ століття він став головними воротами у ліпше життя для мільйонів біженців, що покинули свої країни. Нині там споруджено Музей імміграції. — Прим. ред. і Нижній Іст-Сайд [8] Нижній Іст-Сайд — один із найстаріших районів Нью-Йорка, тривалий час залишався найбіднішою частиною міста, де мешкали прості робітники й етнічні групи іммігрантів, ледве зводячи кінці з кінцями. До того ж за тих часів він був осередком єврейської культури з власними магазинами, товариствами і театрами. Нині Нижній Іст-Сайд — жвавий район міста з престижними закладами і розкішними ресторанами. — Прим. ред. залишилися в минулому. Євреї, широко представлені скрізь — від Вашинґтона і Уолл-стрит до Голлівуда, — тепер можуть почуватися у США менш загроженими, ніж у будь-якій іншій країні впродовж останнього тисячоліття 75. Крім того, як ми продемонструємо далі, сучасна єврейська культура виявляється набагато менш орієнтованою на контроль імпульсів, ніж було раніше. Якщо це так, і якщо теза цієї книжки правильна, не варто надто покладатися на збереження успіху євреїв. До речі, щодо молодих представників цієї нації з’являється дедалі більше свідчень погіршення академічної успішності з предметів, у яких американські євреї колись були лідерами 76.

Однак етнічні групи з Трьома силами не приречені на зникнення чи занепад. Існує інша болісніша й непевніша ймовірність. Коли діти в групах з Трьома силами зростають в Америці, то піддають сумніву вивчене у сімейній культурі: хто вони і як мають жити. Вони починають засвоювати американський світогляд, хоча повністю ще не американізувалися. Тому й схильні почуватися аутсайдерами як у своїй культурі, так і в більшій спільноті.

Балансування на межі культур може викликати у людей відчуття, ніби вони взагалі не належать до якоїсь групи, ніби у них немає культурної домівки. Однак таке існування здатне стати джерелом надзвичайної життєвої енергії й креативності. Воно може допомогти людям звільнитися з-під впливу обмежень культури групи завдяки відкиданню потенційних обмежень щодо своєї особистості, сексуальності, кар’єри й одночасним збереженням чільних ознак Трьох сил. Тож групи з Трьома силами в змозі відтворювати себе знову крізь покоління, а особистості здатні досягати таких форм успіху, величних або простих, які їхнім батькам навіть не снилися.

У цій книжці ми звертатимемося до культур і груп з Трьома силами, однак задля уникнення непорозумінь хочемо наголосити на двох важливих моментах.

По-перше, культура Трьох сил розвиває описані ознаки — відчуття вищості, затаєної образи, можливість витримати труднощі і т.ін. — не в усіх своїх представниках. І це нормально, адже для досягнення успіху в групі достатньо бути просто кращим за середній рівень. У 1941 році зірка бейсболу Тед Уїльямс відбивав лише чотири рази з десяти. Та позаяк для звичайного гравця Вищої бейсбольної ліги цей показник становить 2,6 разів із десяти 77, Уїльямс потрапив до Залу слави, і нікому досі не вдалося зрівнятися з ним за цим результатом. Так само для шаленого підйому певної культури достатньо, щоб чотири з десяти її представників досягли успіху, якщо у середовищі загалом такого успіху досягає, скажімо, одна людина із двадцяти.

По-друге, навпаки, особистість може володіти всіма ознаками Трьох сил навіть без виховання в їхній культурі. Легенди ходили про те, якої високої думки був про себе Стів Джобс. Задовго до того, як він став знаменитим, колишня дівчина вважала, що він страждає на нарцисичний розлад особистості 78. Так само відомим був його самоконтроль і прискіплива увага до деталей. Зі слів найближчих друзів: «Стів завжди відчував затаєну образу 79. Десь у глибині душі Стів завжди відчував загроженість, яку йому доводилося долати і стверджувати себе. Я думаю, саме сирітство підштовхувало його у такий спосіб, якого більшості з нас ніколи не зрозуміти».