Джед Рубенфельд - Три сили. Як виховують в успішних спільнотах

Після 1959 року сотні тисяч кубинців перекочували в Маямі, здебільшого прибуваючи туди без засобів до існування 6. Їх зустріли ворожо: на будинках, які здавалися в оренду, часто можна було побачити таблички «собакам і кубинцям вхід заборонено» 7. Вони тіснилися у маленьких помешканнях і наймалися мити посуд, мести подвір’я і збирати помідори 8. Ці кубинські вигнанці разом зі своїми дітьми допомогли перетворити сонне місто Маямі 9на один із найжвавіших ділових центрів Америки. Станом на 1990 рік відсоток народжених у США американців кубинського походження із річним доходом домашнього господарства понад 50 тисяч доларів удвічі перевищував відповідний відсоток англо-американців 10із таким самим доходом. Кубинці становлять лише 4% латиноамериканського населення США. У 2002 році серед десяти найбагатших латиноамериканців налічувалося п’ять кубинців 11, і нині вони — порівняно із латиноамериканцями у США загалом — у два з половиною рази частіше отримують понад 200 тисяч доларів на рік 12.

У 2004 році два професори-афроамериканці з Гарварду зчинили великий галас заявою 13, що переважну частину темношкірих студентів університету — ледве не дві третини — становлять іммігранти або діти іммігрантів (а не нащадки афроамериканських родин, які живуть в Америці впродовж багатьох поколінь). Переселенці з багатьох вест-індських й африканських країн 14, як-от: Ямайка, Гаїті, Гана, Ефіопія та Ліберія — стрімко сходять щаблями американської вищої освіти, однак найвизначніші результати належать нігерійцям. Вони походять переважно із працьовитих, інколи дуже бідних, іммігрантських родин і становлять лише 0,7% темношкірого населення Америки 15. Та цей відсоток зростає вдесятеро в найпрестижніших університетах і професійно-технічних училищах, якщо порівнювати нігерійців 16з іншими групами темношкірих студентів США. Академічні досягнення цілком передбачувано перетворюються на економічні. Американці нігерійського походження вже зараз суттєво переважають 17в інвестиційних банках на Уолл-стрит і найавторитетніших юридичних компаніях.

Безумовно, визначення, хто в Америці є успішним, залежить від розуміння успіху. Зустрічаються люди, для яких найуспішніше життя — це творити добро. Є й інші, хто присвячує його Богу. Для Сократа, наприклад, багатство і здобутки — лише фальшиві подоби успіху, і життя потрібно пізнати, щоб варто було ним жити 18. Та в сучасних економічних системах добро, побожність і самоусвідомлення не винагороджуються. Оповідь про причини цього можна розтягнути на цілу бібліотеку або звести до сухих законів попиту й пропозиції. Олівер Уенделл Холмс-старший говорив про успіх «у приземленому сенсі» 19як про «гроші і статус» (а потім давав поради щодо їх здобуття).

Далі ми ще розглянемо, яку ціну потрібно заплатити за такий успіх і яким вузьким є це визначення. Однак нікуди не подінешся від запитання: чому одні спільноти досягають висот у цьому, приземленому, сенсі, а інші — ні? І чому деякі групи дуже вирізняються на тлі інших?

З усіх відображених у переписі населення етнічних груп в американців індійського походження найвищі доходи 20— майже вдвічі більші за середні показники в країні. Китайці, іранці та ліванці 21відстають, але ненабагато. Університети Ліги плюща [2] Ліга плюща (англ. Ivy League) — асоціація найстаріших вищих навчальних закладів США. До неї входять Гарвардський університет, Єльський університет, Колумбійський університет, Принстонський університет, Пенсильванський університет, Корнельський університет, Дартмутський коледж, Браунський університет. Висока якість освіти дає змогу студентам відчувати свою приналежність до соціальної еліти. — Прим. ред. нині заполонили вихідці зі Східної Азії 22. Тож їх називають «новими євреями» 23, і проти них, на думку багатьох неупереджених спостерігачів, введено негласне квотування. Варто наголосити, що навіть діти бідних і неосвічених східноазійських іммігрантів 24— китайських швачок, корейських бакалійників, в’єтнамських біженців — навчаються краще за своїх білих американських однолітків і суттєво випереджають представників інших етнічних меншин.

А тим часом самі євреї продовжують збирати непропорційно рясний, з огляду на малу частку цієї етнічної меншини, врожай Нобелівських 25і Пулітцерівських 26премій, нагород [3] Нагорода «Тоні» (англ. Tony Award) — найпрестижніша театральна нагорода у США, яку щорічно вручають за досягнення в галузі театрального мистецтва. Її важливість і престиж для театрального світу ототожнюється з премією «Оскар» для кіноіндустрії. — Прим. ред. «Тоні» 27та мільярдів із хедж-фондів 28. За результатами загальнонаціонального дослідження, яке охоплювало молодь і людей середнього віку, в 2004 році середній річний дохід американської родини становив 99.500 доларів США. Серед респондентів-євреїв він сягав 443.000 доларів США 29. У 2009 році до списку п’ятдесяти найбагатших американців за версією журналу Forbes увійшли двадцять євреїв, хоча вони становлять лише 1,7% населення США, а серед чотирьохсот найбагатших американців — євреїв понад третина 30.