Array Сборник статей - Влесова книга. Троянский конь норманнизма

Дощечка 15б

В Ж перед текстом указание: «Обратная сторона». Строки пронумерованы начиная с 15 по 27, тогда как обычно каждая сторона дощечки в Ж имеет свою нумерацию строк. В М текст начинается со слов: «о годiе», в Ж они отсутствуют; примечаний, читающихся в М в скобках (в тексте), в Ж нет. Из существенных отличий отметим (первое чтение – по Ж, второе – по М): щоуръ – слвиех; все – рате; на маріцех – на облціех; в М после слов: абіе бендіте читается отсутствующий в Ж текст: отціеноі… ваше бендіе; в Ж: ошіе, в М: ошоіе і одіесны. В Ж после текста указание: «Концы 24, 25, 26 и 27 линий сколоты», и концы этих строк имеют отточия. В М не только восполнены отсутствующие буквы, но после слова бржещет…, которым заканчивается текст в Ж, добавлено: о бзіех і такьво есте саме пред врзема .

Дощечка 16

В Ж заголовка нет, а есть лишь указание: «Разбитый на слова текст дощечки № 16 («Влесова книга»). Обратная сторона. Буква, заключенная в скобки, добавлена для смысла». Текст разбит на 10 строк. В М на соответствующем листе помещено фотовоспроизведение дощечки, затем машинописный текст дощечки без разбивки на слова, при этом строки машинописи точно совпадают с длиной строк фотографии. Затем тот же текст приводится с разбивкой на слова. Эта страница имеет характер черновика: с поправками, сделанными от руки. Тексты Ж и М расходятся в орфографии, кроме того, расхождения следующие – в Ж: бгу, в М: кіу; в Ж: імща меіа ж продшу, в М: неімщ менж прдщісіса и др.

Дощечка 8

а тако ста мерзе русы распре а оусобища а жале ста меже оны а пощаше плакате а выріЪкате іма да не гряднемо за оны яко тамо ста бенде погенбель наше а депщехомся до та поріа іакождіа не збуде од ны ніщо оспомыньмо о тЪ яко об оце ореi един род славене а поце (по оце?) о трiе сынове го (сынове его?) роздіеленщеся на триціу а тако ста о русколаніе a віенціе еже сен роздіелщесе на двы таботва об боросі ех якве бящете рострждена на двіе а тогдіе імахомь скоро десентЪ а пощо гріяді грядящете а грендее оустроящiете колибва iмахомъ сен дiеляшетесе до безконцья та борусь едина мо(ж?)ащеть а не деснице а то родце а родищі сен діельящесе а потщаше а то крато врг налзе на ны імамы бранітесе о рцень а не жещете якова оце iмате аще бо iмате десентЪ краве а згінещеши од враг мала оущьчта iесь а пребодешi в родiе до концiа тва десЪнцЪ iма оутворiящетi тысЪнце онЪгды тые оглендiа краве водіаі по ступіех а ты крато рце словесы многая о родціех свех а почтіесе самодсебе выщiе пращуре а оре(а?) оце тото врдная твріаще не будехомь сме іма настенжете сице бо слiда све не ідіемо по галаррехiе збенде годе до полоунощiе а тамо ісчзніе (здесь пропущена была при переписке фраза: i дтерех веде iy и после о нiхже не віхомь нісчо) а бередiе ідьша до ны а рiекста намо iако вельме велька утснiенiа імаі од іаге якве поста на сліед іегунштіі а тако болоярь іема рціе пождіате а прешеде до нь а ходіе с пенты тьмы до нь неожданіе а біяі іагіе кіе бо рострще на ввсше страноі яко влія женiе е а бере кравы еiе (здесь пропущено слово i говіадіа) а дщеры юнаще а старьще побіе наскрсь мы сьміе русищіе іміяхомь грдітесе походіу нашіу а држащесе едін одна пріятесе до смертіе правіе на то еще помыньмо доріе парцішьтего іже на ны оутощесе а побіе ны за нашіе роздіеліаны ( пропущено : и оусобіць) то то бо вріазіе ерек а аськ оусіеста се на кренке наша а мрзящете намо до кроміетоі сьме потоміцоі родоу слвуне кі пріде до ілмаріціе а оусіеднещесе до годіа і ту будіе тысЪнце ліатоі потщаше на ноі кълтове со желязва све а поткящіа ны повратьщесе до заходбу суніе яква есьва тврдіе роука држіащіа ноі і того одріела до ізмщеніа а страхоі му навендіе на чріяслы го одтрще од земіе нашіеіа а і!лморшті на то глендіешіа не сен бранішасіа до цьіела (до цЪла?) а загыніе нищо сме на могощіа то оувортіате іна іако ілме не хощіащете желіязва брате до ренкоі сва а ні сен бранете од врзЪх такова роді ізсхнеще імяшоуть або іа іноі насліендЪлы грм грмоіщаеть в сврзіе сыніа а іміахомь ліетете на врзі іако ластице борзі а грьмавіе а та бенстрщь іесе меща нова а роуська а мета імахомь днесе ініа абы ста стоупа скоуфыніа бола за ны а вшіяка бродщіе в оніе защезліе ста а енме наше краве тамо ходщете імоуть а нашіе родіціе жіте імоуть ібо колотве вчеренщіеіе соуте днесе варензе і грьціе (іже ріекома елане есь – пропущенная фраза) а тоіе ко не домысліева сен до то соуте іхьва буднсце отроква ідеренще бранісе земіе русе а брань себіе а тоб іна не бендла на тыі крче а тоб то вразіема не недла сен охомытана а до воза правіаждена ябы тенгла теі до камо хощьашеть цужей владЪ а не бо то тоі хошчащешь іте сама жале велка (пропущено: с кариноу) тому кіе не дорозуміешеть словесы тае а грм іему неб(е?)стень абы пврг сен доліе а не воста вищь владь наше едине есе хорс а перунь яро купалва лад а дажбо а коліжде купалва приде ве віенчіе кіе же взлежи на главіе го сетщена од віетвія злена а цвЪтіе а плды тен щас іміехомь далеціе о ніепріе а до русе скакашете о смрте нашіе не моіслихомь ста а жівот наше на полі есь красень біе кроідліема матыре сва слва а жещеть намо іте до сіещіе а махомь іте і нам ні до ні до ядьва бріащна тукоі смащена неботь імяхомь спате на сыріе земіе а ясте трву зеленоу докудіе не бенде русе волна i сылна за тее щасе колібва годь іде од полуноще іерменрех се отоеже іегунште а тако се пдорже о она а сме імяхомь два вразі на два конція земіе нашоіія а та болорев предо трудоі велке а усумнесе ото ту матырь летшіа реще мо яко сміеяі паднуте на іегунштіа апервіеіе а рострщите ю а сен повртатітесе на годь а тыі тако діеяще розбіе іегунштоі а се повіерте на годе тамо бо уврже соше іерменрехе а замртве