Сергій Павленко - Князь Михайло Чернігівський та його виклик Орді

С.107.

23 Аркас М. Історія України–Русі. — СПб., 1908. — С.131.

24 Історія міст і сіл УРСР. Чернігівська область. — К., 1972. — С.92.

25 Барсуков Н. Источники русской агиографии. — СПб., 1882. — С.374—375.

26 Иванчин–Писарев Н. Михаил, великий князь Киево–Черниговский и боярин его Феодор. — М., 1893. — С.42.

27 Барсуков Н. Источники русской агиографии. — С.375.

28 Иванчин–Писарев Н. Михаил, великий князь Киево–Черниговский и боярин его Феодор. — С.42.

29 Там само. — С.44.

30 Там само. — С.42.

31 Филимонов Г. Иконописный подлинник Новгородской редакции по софийскому списку конца XVI века. — М., 1873. — С.20—21.

32 Иванчин–Писарев Н. Михаил, великий князь Киево–Черниговский и боярин его Феодор. — С.45—46.

33 Маркевич Н. Чернигов. Историческое и статистическое описание Чернигова. — Чернигов, 1852. — С.59.

34 Ефимов А. Храм во имя святых мучеников Великого Князя Михаила и боярина его Феодора, Черниговских Чудотворцев, при Черниговской Духовной семинарии // Прибавление к Черниговским епархиальным известиям. — Часть неофициальная. — 1995. — №21. — 1 ноября. — С.714.

35 Там само. — С.715.

36 Чепурний В. Терниста дорога до рідного храму // Сіверянський літопис. — 1995. — №5. — С.74.

Розділ IX

НАЩАДКИ МИХАЙЛА ВСЕВОЛОДОВИЧА

1 Картины церковной жизни Черниговской епархии из IX вековой ее истории.

К., 1911. — С.49.

2 Белов А. Святые без нимбов. — М., 1983. — С.166.

3 Житие преподобной княжны Ефросиньи Суздальской. — Владимир, 1879. Житие и жизнь благоверной великой княжны Евфросинии суздальской. — СПб., 1888. — С.67.

4 Лихачева Е. Материалы для истории женского образования в России (1086—1796). — СПб., 1890. — С.23.

5 Колобанов В. Суздальская агиография: традиционность и эволюция // Литература Древней Руси. Сборник научных трудов. — М., 1981. — С.82.

6 Хорошев А. Политическая история русской канонизации (XI—XVI в.в.). — М., — С.185.

7 Чернигов. — Чернигов, 1863. — С.43.

8 Памятники древнерусской церковно–учительской литературы. — СПб., 1896.

Выпуск второй. — С.173.

9 Павленко С. Не просто Марія, а княжна, княгиня і перша письменниця Київської Русі // Голос України. — 1996. — 8 червня.

10 Полубояринова М. Русские люди в Золотой Орде. — М., 1978. — С.12.

11 Феннел Д. Кризис Средневековой Руси. 1200—1304. — М., 1989. — С.282.

12 Борисов Н. Церковные деятели средневековой Руси XIII—XVII в.в. — М., — С.22.

13 Полубояринова М. Русские люди в Золотой Орде. — С.12.

14 Там само.

15 Борисов Н. Церковные деятели средневековой Руси XIII—XVII в.в. — С.22.

16 Кайдаш С. Сила слабых. Женщины в истории России (XI—XIX в.в.). — М., — С.36.

17 О русском князе Ростиславе, отце чешской королевы Кунгуты, и роде его. Критическое исследование Франца Палацкого, перевод с чешского О. Бодянского // Чтение в Императорском обществе истории и древностей российских при Московском университете. — 1846. — №3. — С.12.

18 Літопис руський. — К., 1989. — С.400.

19 Зотов Р. О Черниговских князьях по Любецкому синодику и о Черниговском княжестве в татарское время, — СПб., 1892. — С.105—106.

20 Там само. — С.230.

20 Там само. — С. 230.

21 (Гумилевский) Филарет. Русские святые, чтимые всею церковью или местночтимые, — Чернигов. — 1865. — Часть І. — С.100 (сентябрь); Филарет, Русские святые, чтимые всею церковью или местно. — СПб., 1882. — Вып. К — С.100.

1Прихід іноземців.

2У 1262 р. в Ростові, де княжили онук Михайла Всеволодовича Борис та його дочка — Марія Михайлівна розпочалось протимонгольське повстання, яке перекинулось на Ярослав, Суздаль, Володимир, Устюг. А. Насонов припускає, що організатором боротьби став Ростов.

3Тут і далі тексти «Літопису руського» цитуються у перекладі українською мовою; інші літописні джерела подаються згідно з оригіналом.

4Сестра Данила Галицького.

5Роки народження невідомі.

6Правильно Святославович.

71229 рік.

8Ярослава Мудрого.

9Мабуть, при князю Ярославу данина була високою.

10Мабуть Іосафа.

11Ярослав поклявся вічу діяти згідно з прадавнім новгородським законом, але знову ж таки не наважився жити у Новгороді більше двох тижнів і залишив тут княжити синів — Федора та Олександра.

12Після Ростислава, за М. Карамзіним, померло від голоду 42 тисячі новгородців.

13Померла у 1250 році.

14Удільний князь (двоюрідний брат Михайла Всеволодовича), який прийшов допомогти чернігівцям.

15Дружина великого князя Юрія Всеволодовича.

16Любецький Синодик називає Мстислава Глібовича великим чернігівським князем.