Александр Красовицкий - Хроніка війни. 2014—2020. Том 3. П’ять років гібридної війни

Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков повідомив про затримання фігурантів справи про вбивство журналіста Павла Шеремета.

Слідство підозрює щонайменше п’ятьох людей: медсестру одного з парашутно-десантних батальйонів Яну Дугарь, лікаря й волонтера Юлію Кузьменко, музиканта й добровольця Андрія Антоненка, добровольців Владислава та Інну Грищенків.

Противник обстрілював позиції Об’єднаних сил із заборонених Мінськими домовленостями мінометів калібру 82 мм, а також гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та іншої стрілецької зброї. Зафіксовано і ворожий вогонь з озброєння БМП. внаслідок ворожих обстрілів один український військовий загинув (14 грудня), ще двоє дістали поранення. Внаслідок артилерійського обстрілу у зоні проведення ООС загинув 21-річний сержант нацгвардії (15 грудня). Про це йдеться у повідомленні Бригади швидкого реагування Нацгвардії України у Фейсбук. Внаслідок ворожих обстрілів загинув один військовослужбовець Об’єднаних сил (17 грудня). Були і поранені військові ООС.

У Золотому-4 на Луганщині внаслідок мінометного обстрілу бойовиків пошкоджено житлові будинки. Про це повідомляє поліція Луганщини

Внаслідок ворожих обстрілів один військовослужбовець ОС загинув (22 грудня), ще двоє отримали поранення. Противник обстріляв позиції підрозділів ОС з гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів, з ручних протитанкових гранатометів та іншої стрілецької зброї.

За версією американського видання Foreign Policy, війна в Україні входить у список 10 головних конфліктів світу, за якими потрібно слідкувати у 2020 році.

Ірина Вовк, Дар’я Бура «Ізоляція. Таємні в’язниці Донбасу в оповідях врятованих від тортур та смерті»

РОМАН ГІСЬ (1996 р. н.), цивільний, мешканець м. Донецьк.

До окупації бойовиками рідного Донецька ще зовсім юний Роман Гісь здобував середню освіту й мешкав разом із батьками. З початком бойових дій 18-річний Роман перебрався спершу до Харкова, а тоді до Дніпра, де працював на заводі.

Але просто споглядати за подіями в рідному місті, де залишалися батьки, він не міг, тому навідуючи їх, регулярно передавав інформацію про бойовиків українським силам: багато добровольців стали його друзями.

У серпні 2019 року блогер NecroMancer опублікував скріншот заяви так званого «МГБ ДНР», який підписав словами «черговий заручник». У цій заяві бойовики звинувачували 20-річного мешканця Донецька Романа Гіся в шпигунстві. Йшлося про те, що Романа буцімто в липні 2017 року «завербувало» СБУ й до осені 2017 року він передавав українським спецслужбам дані про пересування автомобілів бойовиків та ватажків «ДНР». Невдовзі вони навіть опублікували «відеозізнання» хлопця в допомозі українським силам.

Відтак за «шпигунство» Гісь «отримав» на «суді» само­проголошеної «ДНР» 11 років ув’язнення. Він став бранцем донецької «Ізоляції», а згодом — 97-ої та 32-ої колоній Донецької області.

Романа обміняли 29 грудня 2019 року. На обмін його везли тюремним автофургоном. Хлопець пробув у полоні 2 роки і 4 місяці.

27 грудня 2019 року до камери увійшли й сказали, що ми, мабуть, підемо на обмін. Тоді нас змусили писати на ім’я їхнього глави «республіки» Дениса Пушиліна прохання про помилування. Ми хотіли вийти звідти, тому мусили писати цю формальність, хоч і неприємну. А через день нас підірвали десь о 4-й ранку, вивели з камер на вулицю і змушували підписатися в листах про помилування. У кого були паспорти — віддали. У руках мали лише якісь невеличкі сумки з особистими речами. А тоді нас посадили на «воронки» (тюремні автофургони для перевезення в’язнів. — Авт.) й повезли. У цей момент мені не вірилося, що нас справді відвезуть на обмін, що це не буде якесь нове місце ув’язнення. А коли ми доїхали до КПВВ, я зрозумів, що сам то я їду в Україну, а скільки ще хлопців хороших так і зосталися в колонії. Ви б бачили їхні очі, які вони були розчаровані, як їм було боляче нас проводжати... Але вони надіються на обмін. І ми зараз навіть склали список по донецьких тюрмах, спільно з іншими звільненими полоненими, і в ньому близько 150 прізвищ — тих людей, які досі в полоні за те, що вони вважають себе українцями. І це тільки Донецька область. Я навіть хочу вам кількох назвати: Хараберюш Сергій і Дмитро, Матюшенко Валерій, Акінчин Дмитро, Ставцев Женя, Єна Артем, Сидоренко Андрій, Страхов Андрій, Ігнатьєв Геннадій, Дубровін Сергій, Парфенюк Дмитро, Москаленко Сергій — це ті, кого я знав, ті, з ким я сидів в камерах. Усі вони — цивільні, і їхня «вина» перед так званою «республікою» — така ж як у мене: «шпигунство», тобто передача українським силам якоїсь інформації і фото про бойовиків. Список журналіст Асєєв особисто передав Президентові Зеленському.