Александр Красовицкий - Хроніка війни. 2014—2020. Том 1. Від Майдану до Іловайська

Ну що ж, я роздягнувся і пішов митися. Чому б і ні, адже востаннє я мився з пляшок над унітазом іще в Сімферопольському слідчому ізоляторі. Душова кабіна площею десять квадратних метрів складалася з двох лійок-«сосків», із яких текла або холодна вода, або окріп. Часу на це неземне задоволення — усього п’ятнадцять хвилин. Раз на тиждень. В інший час я, можливо, і зрадів би можливості таких хвилин, але в ті хвилини мені було зовсім не до того.

Повернувшись із лазні до своєї триметрової комірчини-переодягалки, я виявив, що всі мої речі вкрали, вилучили або забрали. Не знаю, як це назвати. Забрали навіть труси, а натомість поклали комплект справжнісінької тюремної роби, як із кінофільмів. Більшої за мене на кілька розмірів. Шитої-перешитої. На додаток поклали поношену заштопану майку і такі ж труси, чешки та кирзові чоботи. Ніякого змінного одягу, саме це убозтво. Я просив поміняти, але відповідь, як ви вже знаєте, стандартна: «Не положено». У результаті все-таки одягли мене в цю тюремну робу з великими дірками між ніг і під пахвами. Немов спеціально зробленими. У цій робі я мусив принизливо ходити протягом місяця-двох. Перев’язував вузлами її спереду, щоб не спадала, і повільно крокував, аби не дати можливості охоронникам бачити ті дірки та білизну під ними. Але все одно це занадто велике лахміття постійно викликало в мене відчуття сорому.

Піднялися з лазні по сходах, а там металеві двері. Охоронник висунув голову в щілину дверей і закричав: «Перший пройде?» — а звідкись відгук: «Перший пішов!» І мені наказано було йти. Я зайшов до правого крила К-подібної в’язниці, на чотири поверхи вгору можна було бачити поздовжні поверхи та ґрати. Практично відразу мене завели до камери на першому поверсі. Власне, ось він, мій дім на найближчі півтора року.

«Лефортово». Ізолятор, застелений килимами. Обитель тиші, напхана камерами спостереження і пристроями прослуховування. Уздовж коридорів передбачено тайники, або бло­кери, куди в разі надзвичайної ситуації охоронники могли ви­кинути ключ, який звідти вже неможливо дістати. У слідчому ізоляторі «Лефортово» перебуває близько двохсот ідентичних, одна в одну, камер. У кожній передбачено тримання не більше ніж двоє осіб.

Перші десять днів мені судилося провести в карантинному відділенні. Тобто в одиночці, у дивовижній бетонній коробці. Традиція, створена скоріше для психологічної ломки новоприбулих. Щоб вони помучилися, перебуваючи в невідомості, роздумуючи над тим, що їм доведеться пережити далі. Здавалося б, далі нікуди, у мене вже забрали все, що можна було. Але ні. Росія — монстр, який ніяк не нажереться.

• Зведення новин

На території самопроголошеної «ДНР», яку в Україні вважають терористичною організацією, з 26 травня вводиться воєнний стан.

Про це заявив лідер сепаратистів Денис Пушилін у своєму зверненні в ефірі захопленого місцевого телебачення, передає РИА Новости.

«Завтра з нуля годин нуля хвилин вводиться воєнний стан. Наше найближче завдання — очистити нашу територію від чужих військ», — заявив Пушилін у ніч на понеділок.

• Із 7 годин ранку 26 травня Міжнародний аеропорт Донецька імені С. С. Прокоф’єва тимчасово призупиняє обслуговування рейсів.

Про це повідомляє прес-служба аеропорту .

«Близько 3 години ночі на територію аеропорту Донецьк приїхали кілька десятків озброєних представників «Донецької народної республіки» з вимогами про виведення українських військових, що охороняють внутрішній периметр аеропорту», — повідомив « Новостям Донбасса » керівник прес-служби донецького аеропорту Дмитро Косінов. У зв’язку з цим було вирішено призупинити обслуговування рейсів.

У районі аеропорту Донецька чутно стрілянину, евакуйовано диспетчерів вишки, звідки ведеться контроль над польотами пасажирських літаків.

«У районі аеропорту стрілянина, над містом літають літаки й розкидають світлові чи теплові пастки», — повідомили очевидці «Новостям Донбасса».

«Терористам, які незаконно проникли на територію аеропорту в місті Донецьк висунуто ультиматум скласти зброю та здатись силам АТО».

Терористи не виконали вимоги українських силовиків, по позиціях терористів було завдано авіаційного удару. Спершу літак СУ-25 виконав попереджувальні постріли з метою примусити терористів виконати умови учасників АТО. В рядах бойовиків розпочалась паніка. Після цього літак МіГ-29 наніс авіаудар по місцях скупчення терористів «вогнем вертольоту вогневої підтримки знищена зенітна установка яка «працювала» в аеропорту Донецька проти сил АТО».