Александр Красовицкий - Хроніка війни. 2014—2020. Том 1. Від Майдану до Іловайська

Мамі все-таки зателефонували ввечері, в день затримання, але тоді я про це не знав. І тільки потім мама розповіла, як було отримати «привіт» від ФСБ. Її тремтячі руки... Нездатність керувати автомобілем... Паніка і страх. Невіра у винуватість сина...

За відсутності слідчого в основному повторювалася та сама пересічна сцена, яку почали відпрацьовувати ще під час поїздки в автомобілі. Безглузді для мене запитання, на які я не мав навіть приблизних відповідей, і розуміння, звідки цю інформацію я зміг би, при бажанні, отримати. На негативні відповіді були удари. Якщо я мовчав, то жорстокість з боку тих, що допитували, посилювалась і природна взаємообопільна сила неприйняття в наших взаєминах теж. Час тоді безперечно плинув до нескінченності довго, водночас у спогадах здається, що все відбувалося наче в декількох миттєвостях. Розум і психіка досі блокують ці спогади.

• Зведення новин

Організатори псевдореферендума статус про Луганської області стверджують, що 11 травня за самостійність самопроголошеної місцевої «республіки» проголосували 96 % жителів області, які мають право голосу.

Донецькі сепаратисти проголосили себе суверенною державою за підсумками свого «референдуму» і попросилися до складу Росії.

Про це заявив в понеділок їхній лідер Денис Пушілін, пишуть РІА «Новости» .

• Москва з повагою ставиться до волевиявлення населення Донецької й Луганської областей, які проголосував на «референдумі», заявила прес-служба Кремля.

У президента Росії чекають на подальші кроки без спротиву влади і «діалог» Києва, Донецька й Луганська

• Російські військові провокують українських на агресію

«Вони намагаються створити нервову обстановку в наших військових і прикордонників. Це зрозуміло — це одна з форм дій для того, щоб створити паніку, дискомфорт у наших рядах», — сказав командувач Нацгвардією України Степан Полторак.

• Зведення новин

Кількість загиблих українських десантників 95-ї аеромобільної бригади Збройних сил України у вівторок під час зіткнення з терористами поблизу Краматорська зросла до семи, коли підрозділ потрапив в засідку, улаштовану бойовиками.

Про це повідомили в прес-центрі Служби безпеки України .

«Кількість загиблих десантників зросла до 7», — повідомили в прес-службі , додавши, що сьомий тяжкопоранений десантник помер під час транспортування до медзакладу у вертольоті.

• Бойовики, які діють на території Донецької області, взяли в полон начальника управління Східного територіального командування полковник Юрія Лебедя.

Як повідомляють « Новости Донбасса », під час Євромайдану він керував полком спеціального призначення Внутрішніх військ МВС у Криму. Після анексії півострова Росією офіцер відмовився приймати громадянство окупантів.

• Геннадій Афанасьєв «Піднятися після падіння»

[14 травня. Сімферополь]

ЛОЯЛЬНЕ ПОВОДЖЕННЯ

Після пекельної ночі починається ще страшніший ранок. Щоразу близько дев’ятої години ранку браві хлопці з Федеральної служби безпеки заїжджають за мною до ізолятора тимчасового тримання. Браслети стискуються на зап’ястях із граничною жорстокістю, чорний пакет на голові не дає дихати, багажник замінює пасажирське крісло. У дорогу. У колишню будівлю Служби безпеки України, де тепер міц­но загніздились окупанти. Московські куратори вже чекають на своєму робочому місці, запізнення неприпустимі. Машина мчить із шаленою швидкістю вузькими вуличками невеликого міста, які я знав напам’ять і безпомилково визначав напрямок.

На початку допитів усі слідчі намагалися здаватись добрими і турботливими. Вони приміряли на себе маску друга, гарного давнього товариша, який ніколи не зрадить і не порадить поганого. У той час як той служивий, що вів мою справу, розмовляв зі мною, інші сиділи за своїми столами і зрідка підтакували, кивали головами. Конвоїри дивилися врізнобіч, і створювалося відчуття, що їх узагалі тут немає. Люди заходили і виходили з кабінету, посміхаючись.

Слідчий поступово, але методично ставив навідні запитання, намагався розговорити, пропонував різні варіанти вирішення ситуації, що склалася, тим самим підштовхуючи до прірви: «Слухай, давай так, ми тебе відпустимо додому, якщо все нам розкажеш. Зробимо так, що підеш просто як свідок. Ну, в крайньому разі, отримаєш мінімум, ти ж хлопець непоганий. Санкція статті передбачає до двадцяти п’яти років, а ми тобі сторгуємося на максимум п’ятірочку». Але я мовчав, я не володів нічим для них цікавим і, навіть якби мав бажання, не міг нічого розповісти. На ті запитання, якими мене засипали з усіх боків, я не знав навіть гіпотетичних відповідей. Не дивно і передбачувано, що в якийсь момент моєму слідчому, який приїхав із Москви, Артему Олексійовичу Бурдіну, це все остогидло. Ставлення змінилося миттєво, і овечка перетворилася на вовка. Ласкаві пропозиції змінилися прямими погрозами. Атмосфера розпалювалася зі швидкістю лампового обігрівача, і коли точка кипіння перетнула червону лінію, мене було передано у володіння тим, хто добував інформацію іншими шляхами, ніж прості розмови.