X ст.; денарій
початок XIII ст.; флорин
1252 p.; дженовіно
середина XIV ст.; грош
518 p.; талер?
9. Хто і коли створив перший верстат для карбування монет:
XV ст.; М і келанджело
початок XVI ст.; Леонардо да Вінчі
XVI ст.; A. Дю pep
початок XIV ст.; члени Тосканської монетної ліги?
10. Коли вперше в історії монетного карбування з'явився напис на гурті:
-1524 р. -1514 р. -1576 р. -1518 р. -1252 р. -386 р.?
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Анохин В. Монетное дело Херсонеса /IV в. до н. е. - XII в. н. е./. — К., 1977.
2. Анохин В. Монеты античних городов Северо-Западного Причерноморья. — К., 1989.
3. Блаватский В. Античная археология Северного Причерноморья. — М., 1961.
4. Брайчевський М. Римська монета на Україні. — К., 1959.
5. Введенський А., Дядиченко В., Стрельський В. Допоміжні історичні дисципліни. — К., 1963.
6. Зварич В. Нумізматичний словник. — Львів, 1972.
7. Зварич В., Обухівський Р. Найважливіші нумізматичні терміни. — Львів, 1966.
8. Казаманова Л. Введение в античную нумизматику. — М., 1969.
9. Котляр М. Галицька Русь у другій половині XIV — першій чверті XVI ст. - К., 1968.
10. Карышковский П. Монеты Ольвии. — К., 1989.
11. Михалевский Б. Очерки истории денег и денежного хозяйства // Деньги и феодальное хозяйство. Т. I. — Л., 1948. — С. 27—41.
12. Потин В. Введение в нумизматику // Труды Государственного Эрмитажа. Т. 26. - Л., 1986. - С. 14-21.
13. Экономика, политика и культура в свете нумизматики. — Л., 1982.
Тема 2 Грошовий обіг давньоруської держави
2.1. Поява грошового обігу на території сучасної України у перші століття нової ери
Перші монети, які знали давньослов'янські народи, були грецькі монети. Проте найбільшого розповсюдження набули срібні денарії Римської імперії. Основними функціями монет того часу були:
накопичення багатства;
використання як сировини для виготовлення прикрас. Лише незначною мірою вони виступали в ролі грошей при торговельних операціях між знаттю та купцями.
У II ст. н. е. найбільшого поширення в Україні набувають денарії Антонія Пія, Марка Аврелія.
Основними районами поширення римських монет є Подністров'я, Прикарпаття, Південна Волинь, Поділля і Правобережжя Дніпра.
Особливо багато таких монет виявлено на території Тернопільської області. Загалом зареєстровано близько тисячі знахідок того часу, майже 30 тисяч екземплярів монет; це, безумовно, незначна кількість усіх знахідок того часу.
Більшість римських монет потрапляла до рук східних слов'ян у результаті торговельних відносин з римлянами в обмін на продукти місцевого виробництва. Достовірно відомо про те, що римляни з Дакїі вивозили багато збіжжя. Окрім зерна, слов'янські племена черняхівської культури (II — III ст. н. е.) продавали римлянам хутро, шкіру, мед, віск. Головним імпортом на східнослов'янські землі, як свідчать скарби, були римські монети.
Вивчення знахідок римських монет дає підстави стверджувати, що у більш-менш значних кількостях вони починають з'являтись на території Тернопільської та Чернівецької областей з періоду правління імператора Нерона (І ст. н. е).
Монетні знахідки свідчать не лише про тривалі економічні зв'язки ранніх слов'ян з римськими провінціями, а й дають підстави стверджувати про зародження в них певного кола елементарних понять про рахунок і вагу монет, якість металу, а також деяких термінів, що, очевидно, отримало подальший розвиток у Київській Русі.
Грошовий обіг римських монет значно скоротився за часів правління римського імператора Септімія Севера (193 — 211 pp.). Причиною скорочення, а пізніше й припинення надходжень римських монет у Східну Європу було погіршення їхньої якості в період політичної та економічної кризи Римської держави в III ст. н. е. Саме тому монети пізніших століть зустрічаються рідко. Крім того, вторгнення готів у Північне Причорномор'я (30—40-ві pp. ІІІ ст. н. е.) перервало основні зв'язки римлян зі Східною Європою.
Можливо, що певний час населення користувалось нагромадженим запасомримських монет; пізніше — до масової появи арабських монет наприкінці VIII ст. — в обігу перебувають візантійські монети V — VII ст., а також сасанідські драхми VI — VII ст.
Арабський дірхем
Читать дальше