Олег Росов - «Герої» наизнанку

Однако Н.Шухевич показания давать категорически отказалась, заявив лишь, что её брат Роман Шухевич ещё в 1938 г. уехал в Данциг и после того она его не видела и, якобы, не знает, где он сейчас проживает. [7] ГА СБУ, ф.6, д.75170-ФП, т.8, л. 181.

Это была вся информация о Шухевиче, которую советским органам госбезопасности удалось собрать в предвоенный период.

В августе 1944 году, после освобождения Волынской и Ровенской областей, советскими спецслужбами был арестован член Центрального Провода ОУН М.Степаняк (клички — «Сергий», «Лекс»).

На допросах он дал более, чем подробную информацию о положении Организации и характеристики её ведущим «провидныкам». В том числе, и Роману Шухевичу. Так, чекистам вновь напомнили о существовании этого человека, более того, оказалось, что именно он стоит во главе т. н. Украинской Повстанческой армии, совершающей регулярные диверсии в советском тылу и нападения на группы красноармейцев.

Характеристика, данная М.Степаняком Р.Шухевичу настолько красноречива, что мы позволим себе привести из неё обширный фрагмент:

«Шухевич — «Тур» — людина фактично дрібна, при тому хворобливо честолюбива, зарозуміла, мстива. По свойому ідеологічному і політичному спрямуванню типовий увіст-оунівець. Ворог масової політичної роботи, зокрема політичної освіти й виховання членських кадрів і широких народних мас. Стояв твердо на становищі, що політика — це діло проводу, нести політичну освіту в членські і народні маси — це, на його погляд, рівнозначно з підриванням основ націоналістичної, політичної і організаційної дисципліни.

Хлоп, як він залюбки висловлювався, не сміє політикувати, він має слухати і безоглядно виконувати накази проводу. Дати хлопові політичну освіту це те саме, що заставити його критикувати провід, міркувати над тим, правильну чи неправильну політику веде провід, — цього допустити не можна.

ОУН він розумів як бойово-військовий загін, про роль політичної організації не було в нього уявлення. Тому, прийшовши до влади і закріпившись, Шухевич-«Тур» бере зараз же гострий зворотний курс і від «політизації» переходить круто до «мілітаризації», палочної дисципліни і виховання.

Шухевич ще в легіоні (имеется в виду батальон «Нахтигалль» — авт.) вславився биттям стрільців. Як голова ОУН, а відтак командир усієї УПА, завів таку систему в організації і на тому пункті зійшовся з Климом Савуром, якщо йде про методи насильств, терору, шомполів і мордобиття в УПА і всього українського населення.

Як політичний і військовий керівник — спроможний на те, на що може спромогтися прусський капраль.

Його кругозір поза львівський ринок і приватну крамничку не виходив. Якщо в нього був ідеал держави, то не іншої, як поліційної, якої тверду руку назовні повинна усталювати диктаторська влада військової верхівки. Як терорист вірив у всесилу терору і на площині терору думав знайти розв'язок всіх проблем внутрішньої і зовнішньої політики. Несловний, підступний, підлесливий, аморальний та одночасно дуже побожний і забобонний.» . [8] Фонд музея СБУ, ед. хр. 1068

Конечно, можно было бы утверждать, что данная характеристика М.Степаняка чрезмерно предвзята и обусловлена личной антипатией к Шухевичу и его методам организационной работы. Однако, она перекликается с ещё одной характеристикой, данной Р.Шухевичу одним из ведущих командиров УПА (а в прошлом соратником Шухевича по батальону «Нахтигалль» и 201-му шуцманшафт — батальону) А.Луцким:

«Должен сказать, что в последнее время среди ряда членов Главного «Провода» ОУН возникли большие недовольства Шухевичем. Его считают большим интриганом и безинициативным, умеющим удачно улавливать правильные мысли и советы, которые высказываются другими руководителями ОУН, а затем из всего этого выбрать наиболее важное и преподать, как свое.

Своего мнения у него нет, и он его прямо никогда не выскажет. Если бы не его заместитель по ОУН «ТАРАС», ему вообще трудно было бы руководить ОУН-УПА.

Все называют «ТАРАСА» суфлером Шухевича. Держится Шухевич потому, что в тяжелых условиях подполья, в которых мы оказались во второй половине 1944 года, члены Главного «Провода» ОУН не решались ставить резко вопрос о ШУХЕВИЧЕ. Особенно настроен[ы] против Шухевича Лебедь Николай, ГРИЦАЙ — «ПЕРЕБИЙНИС», «ПЕТРО» — Краевой проводник «Галичина», «ЛЕМИШ», «ГАЛИНА» и «СЕРГЕЙ».

Мне кажется, что Шухевич не с большим удовлетворением встретит сообщение о том, что Бандера немцами освобожден и не с большим желанием пойдет на встречу с Бандерой, ибо он понимает, что на этом его карьера, как руководителя ОУН, будет закончена. Мне известно, что Бандера был невысокого мнения о ШУХЕВИЧЕ». (ГА СБУ, ф. 5, д. 67418, т.1, л. 161–208).