Олег Росов - «Герої» наизнанку

Пару слов об авторе.

Степаняк Михаил Дмитриевич (1905–1967). Клички — «Лекс», «Сергий», «Долишний», «Дмытрив». Член Организации украинских националистов с 1940 г. Автор проекта государственного устройства «самостійной» Украины. После акта «30 червня 1941 р.» назначен руководителем ведомства внутренних дел в «правительстве» Я.Стецько. Член Рады сеньйоров и Украинской национальной рады. Член Провода ОУН(б) с 1942 г. Краевой проводник на западноукраинских землях (ЗУЗ). Участник III Чрезвычайного великого сбора ОУН(б) в августе 1943 г. и автор ряда его резолюций. Выступал за «демократизацию» внутренней жизни ОУН.

Ну и, собственно, сам документ.

Шухевич — «Тур» — людина фактично дрібна, при тому хворобливо честолюбива, зарозуміла, мстива. По свойому ідеологічному і політичному спрямуванню типовий увіст-оунівець. Ворог масової політичної роботи, зокрема політичної освіти й виховання членських кадрів і широких народних мас. Стояв твердо на становищі, що політика — це діло проводу, нести політичну освіту в членські і народні маси — це, на його погляд, рівнозначно з підриванням основ націоналістичної, політичної і організаційної дисципліни.

Хлоп, як він залюбки висловлювався, не сміє політикувати, він має слухати і безоглядно виконувати накази проводу. Дати хлопові політичну освіту це те саме, що заставити його критикувати провід, міркувати над тим, правильну чи неправильну політику веде провід, — цього допустити не можна.

ОУН він розумів як бойово-військовий загін, про роль політичної організації не було в нього уявлення. Тому, прийшовши до влади і закріпившись, Шухевич-«Тур» бере зараз же гострий зворотний курс і від «політизації» переходить круто до «мілітаризації», палочної дисципліни і виховання.

Шухевич ще в легіоні вславився биттям стрільців. Як голова ОУН, а відтак командир усієї УПА, завів таку систему в організації і на тому пункті зійшовся з Климом Савуром, якщо йде про методи насильств, терору, шомполів і мордобиття в УПА і всього українського населення.

Як політичний і військовий керівник — спроможний на те, на що може спромогтися прусський капраль.

Його кругозір поза львівський ринок і приватну крамничку не виходив. Якщо в нього був ідеал держави, то не іншої, як поліційної, якої тверду руку назовні повинна усталювати диктаторська влада військової верхівки. Як терорист вірив у всесилу терору і на площині терору думав знайти розв'язок всіх проблем внутрішньої і зовнішньої політики. Несловний, підступний, підлесливий, аморальний та одночасно дуже побожний і забобонний.

Перевод:

Шухевич — «Тур» — человек фактически мелкий, при этом болезненно-честолюбивый, высокомерный, мстительный. По своему идеологическому и политическому направлению — типичный увист-оуновец. Враг массовой политической работы, в частности политического образования и воспитания кадров и широких народных масс. Стоял твердо на положении, что политика — это дело лидеров. Нести политическое образование в членские и народные массы — это, на его взгляд, равнозначно взрыву основ националистической, политической и организационной дисциплины.

Холоп, как он охотно высказывался, не смеет рассуждать, он должен слушать и безоглядно выполнять приказы руководства. Дать мужику политическое образование — это сродни заставить его критиковать провод (лидеров), размышлять над тем, правильную ли или неправильную политику ведет лидер, — этого допустить нельзя.

ОУН он воспринимал как боевой-военный отряд, о роли политической организации у него не было никакого представление. Поэтому, придя к власти и закрепившись, Шухевич-«Тур» берет сейчас же резкий обратный курс и от политизации переходит круто к «милитаризации», палочной дисциплине и воспитанию.

Шухевич еще в легионе прославился битьем стрелков. Как председатель ОУН, а затем командир всей УПА, он завел такую систему в организации и в этом пункте сошелся с Климом Саур, одобряя, если речь идет о методах насилия, террора, шомполов и мордобития в УПА и всего украинского населения.

Как политический и военный руководитель — способен на то, на что может ухитриться прусский капрал.

Его кругозор не выходил за львовский рынок и частную лавочку. Если у него был идеал государства, то только, полицейского государства, которое должно твердой рукой усталювать диктаторскую власть военной верхушки. Как террорист верил в силу террора и на плоскости террора думал найти решение всех проблем внутренней и внешней политики. Несловний, коварный, подобострастный, аморальный и одновременно очень набожный и суеверный.