Люди І(нім.: I-Manner) — термін, що позначав випускників Іббенбюренського та Мюнстерського спеціальних українських таборів — розвідників, пропагандистів, агентів впливу, що діяли в українських військових частинах, установах, таборах та громадах емігрантів, депортованих, остарбайтерів.
Люди Фау(нім.: V-Manner, Vertrauenmanner) — «довірені люди», термін, що позначав секретних агентів чи інформаторів з місцевого населення, відповідник радянського «сексот».
Люфтшуц(нім.: Luftschutz) — пожежна служба ліквідації наслідків повітряних нальотів в Німеччині, на кінець війни значною мірою складалась із шуцманів та молоді, евакуйованих з райхскомісаріатів.
Народна міліція— українські поліційні формування, створювані похідними групами ОУН в перші місяці окупації, згодом розігнані або переформовані нацистами.
«Орпо»(нім.: Ordnungspolizei des Reiches, Orpo) — поліція порядку Райху, з 1936 р. управління, що об’єднувало імперську та муніципальну «шупо», цивільну жандармерію, пожежну охорону, адміністративну поліцію порядку, та аварійно-технічну службу Райху; на окупованих територіях — підзвітне ХССПФ об’єднане управління, що включало німецьких службовців «орпо», «шупо» та жандармерії, та місцеві структури «шума».
Осоавіахім(рос.: Общество содействия обороне, авиации и химическому строительству) — радянська напіввійськова організація сприяння військовій підготовці населення і військовому будівництву.
Остмедаль(нім.: Ostmedaille) — німецька нагорода «За участь у боях на Східному фронті взимку 1941–1942 рр.»
Пума (нім.: Sonderkommando PuMa, укр.: група Пулюя-Масікевича) — розвідувальне формування Абверу з членів ОУН(М), виконувало роль похідної групи на Дніпропетровщині та Миколаївщині.
Рейтаргрупа, -команда(нім.: Reitargruppe, -kommando) — кавалерійські підрозділи, що створювались у низці шуцбатальйонів протягом 1943–1944 рр., як групи розвідки і швидкого реагування.
Східні війська(нім.: Osttruppen) — прийнята в 1942 р. загальна назва всіх формувань Вермахту з громадян СРСР, згодом вживалась передусім для позначення добровольців азійських та кавказьких національностей.
ТеНо(нім.: Technische Nothilfe, TeNo) — аварійно-технічна служба, 6-те управління «орпо» Райху, на кінець війни значною мірою складалась з евакуйованих з РКУ шуцманів.
Фельджандармерія(нім.: Feldgendarmerie) — польова жандармерія, служба охорони порядку у Вермахті, в 1944 перейменована на фельд’єгерський корпус (Feldjager Korps).
Фольксштурм(нім.: Folkssturm) — ополчення з людей непризовного віку, що формувалось в Райху в останні місяці війни.
Цивільна жандармерія(нім.: Gendarmerie des Einzeldienstes) — німецька поліційна структура для контролю над сільською місцевістю в Райху та на окупованих територіях, 3-тє управління «орпо».
Штурмовий знак(нім.: Sturmabzeichen) — поширена у Вермахті, СС та поліції нагорода за участь в атаці.
Шуцманшафт, «шума»(нім.: Schutzmannschaft, Schuma) — «охоронні підрозділи», система поліційних структур з місцевого населення в райхскомісаріатах, підпорядковувалась керівництву «орпо». Первинне звання — шуцман (Schutzmann).
«Шупо»(нім.: Schutzpolizei, Schupo) — імперська (Schupo des Reiches) та муніципальна (Schupo des Einzeldienstes) воєнізована охоронна служба, 1-ше та 2-ге управління «орпо» Райху.
Шуцбатальйони(нім.: Schutzbatallionen, Schuma bataillonen) — охоронні батальйони, або батальйони «шума», загальна назва основних тактичних одиниць шуцманшафту; розрізнялись, як батальйони В (W, Wach-) — охоронні, Ф (F, Feld-) — польові, та Е (E, Ersatz) — запасні.
Шуцкоманди(нім.: Schutzkommandos) — охоронні команди, в РКУ — тимчасові караульні формування з добровольців військових та воєнізованих підрозділів, та військовополонених.
Ягдкоманди(нім.: Jagdkommandos) — єгерські (мисливські) команди, спеціальні диверсійні загони, що створювались при частинах армії, СС, поліції та добровольчих формувань для боротьби з партизанами партизанськими методами.
Галузевий державний архів Служби безпеки України (ГДА СБУ, м. Київ)
Фонд 2 — Колекція трофейних документів
1. Справа 30. — Трофейні матеріали. — 1948 р. — Т. 3. — 487 арк.; Т. 4. — 464 арк.; Т. 5. — 692 арк.
2. Справа 44. — Переклади документів, захоплених у противника. — 1944 р. — Т. 1. — 409 арк.; Т. 2. — 407 арк.; Т. 3. — 369 арк.
3. Справа 40. — Переписка колишнього 2 Управління МГБ УССР по об’єкту «терор». — 1944 р. — 196 арк.
Читать дальше