Самовидець - ЛІТОПИС САМОВИДЦЯ

Над посполством зась, любо во всем жили обфито в збожах, в бидлах 14, в пастах 1*, але однак 15 чего не звикла была Україна терп і ти, вимисли 16 великіе были от старостов и от 17 нам і сников, и жидов. Бо сами державци на Україн і не мешкали, тилко 18 уряд держали, и так о кривдах людей посполитих мало знали, албо 19 любо и знали, толко 20 засл і плени будучи подарками от старост и жидов арандарей 21 же того не могли узнати, же їх салом по їх же шкур і и мажут 22 : з їх подданних выдравши, оним даруют, що и самому пану волно бы узяти у своего подданного, и не так 23 бы жаловал \47\подданній его.

1 У сп. Козельського: «пристановлялы».

2 Там же: «Запорожя».

3 Там же: «чрез».

4 Там же: «ястребом».

5, 6 У сп. Козельського в подібних закінченнях значно частіше вживається -ов и : панови, козакови.

7 Там же: «хожовали».

8 Там же: «комисара».

9 Там же: «отбирали. А полковникам особливе».

10 Там же: «ассаулови».

11 Там же: «пришло».

12 Там же: «тисяч».

13 Там же: «мусил».

14 Там же: «бидлу».

15 Там же: як правило, «еднак», «едного».

16 У сп. Судієнка: «вымислили».

17 У сп. Козельського: «и їх».

18 Там же: «толко».

19 Там же: додано «ж».

20 Там же: «тилко».

21 Там же: «арендарей».

22 Там же: немає «салом мажут», а «же с тих же по їх шкур і ».

23 Там же: «потом».

* 1 * — 23 *; 24 — 180 — посилання на примітки в коментарі.

А то леда шевлюга, леда жид 1 богатится, по килка цуґов 2 коней справляет, вимишляючи чинши 3 великіе, поволовщини 4, дуди, осип, м і рочки сухіе, з жорнов плату и инное 5, отнимання фолварков 6, — що натрафили на чоловіка одного 7, у которого отняли пас і ку, которая всей земл і 8 Полской начинила б і ди, а тим способом.

В Чигирин і м і ст і 9 мешкал сотник Богдан Хмелницкий, козак ростропній в д і лах козацких военних, и у писм і б і глій 10, и часто у двора королевского в поселств і будучій. И под час бытности своеї с козаком значним переясловским з Іваном Ілляшем (а тот Ілляш барзо зичливим 11 королев і 12 его милости) и упросили писмо, албо привилей, на роблений 13 челнов на море, мимо в і домость гетманов коронных, що и одержавши, тое скрито держали от полковников в Переясловлю. А под тот 14 час у вышъменованного Хмелницкого подстаростій чигиринскій 15 Чаплинскій, зостаючій от Конецполского, отнял хутор с пас і кою и млином на урочищи Суботов і 18, полтори мил і от Чигирина, и за той хутор посвар стал с 17 подстаростим Хмелницкому. И Хмелницкій, видячи, же оного в і чистіе добра оному кгвалтом видрано 18, старался фортелем, жебы тот привилей, данній от короля от 19 его милости на робленя чолновное волное 20 козаком, достати, що и доказал 2*, бо маючи в дому своем у гостях того Ілляша 21 Ормянчика 22 переясловского и у оного вив і давшися 23 о схованню того привилея, упоївши оного, \48\

1 У сп. Козельського: «жит».

2 Там же: «цукгов».

3 Там же: «чиним».

4 Там же: «поволовщину».

5 Там же: немає «инное».

6 Там же: «отнимане фолварков, хуторов».

7 Там же: «челов і ка едного».

8 Там же: немає «земл і ».

9 У сп. Козельського у цьому місці вставлено: «яко виже ся наменило». Пояснюючи цю примітку, слід нагадати, що в збірнику Козельського літопис Самовидця вміщений безпосередньо після уривку із літопису Граб’янки.

10 У сп. Судієнка і в вид. Бодянського: «в і жливій».

11 У сп. Козельського: «Иляш доброзичливим бил»; у сп. Судієнка і в вид, Бодянського: «зичливій».

12 Там же: «королеви».

13 Там же: «роблене».

14 Там же: «той».

15 Там же: «чигринский».

16 Там же: «Субботов і ».

17 У сп. Козельського тут і далі замість с вживається з ; у сп. Судієнка — переважно с.

18 Там же: «взято».

19 Там ж е: немає «от».

20 Там же: «роблене челнов волно».

21 Там же: «Иляша».

22 У сп. Судієнка і в вид. Бодянського: «Ормянчина» без слова «переясловского».

23 У сп. Козельського: «дов і давшися».

ключ у пяного узявши, послал своего посланця по тот привилей 1, данній от короля его милости Владислава Четвертого 2, которій оному и прив і зл его посланец. И там 3 з оним привилеем Хмелницкій за пороги поишол и козаком ознаймил, же на волности козацкіе м і ет привилей короля его милости, до которого много войска козацкого 4 почалося горнути. А же на Запорожу 5 зоставати не мог 6 задля залоги 7, которая на тот час с 8 полковниками лядскими посполу з жолн і рами зоставала, пошол 9 на Низ ку мору, на поля, к Лиману, и там войско ку оному купилося 10, ут і каючи от полковников лядских. Которого Хмелницкого полковникове посилали 11 на тіе поля имати и розгромити, але оній тих посланних 12 лядских погромил 13, а козацтво 14 до оного пристало. И так Хмелницкій, видячи, же юже 15 учинил задор з ляхами и своего набитку, албо кгрунтов, жалуючи, вислал своїх посланцов до хана кримского, чинячи з оними 16 згоду и пріймуючи братерство, жеби ему помагали войска лядскіе зносити, що хан кримскій з солтанами 17 ордами 18 з радостію на тое позволив, и, приславши своїх означенних 19 мурз до Хмелницкого, межи собою присягу з обоїх сторон виконали на Низу, и зараз хан посилает з ордами великими Тугай бея до Хмелницкого. З которою ордою Хмелницкій на Запороже 20 наступил, до которого все войско, зостаючее на Запорожу, пристало и Хмелницкого соб і 21 за старшого приняли. \49\