Мусасі Міямото - Книга п’яти кілець

Написано вночі десятого дня десятого місяця в годину тигра

Стратегія – це ремесло воїна. Ватажки повинні вміти застосовувати це ремесло. Солдати повинні знати цей Шлях. Однак у наш час у цілому світі не відшукаєш воїна, який міг би глибоко розуміти Шлях стратегії.

Є багато Шляхів. Є Шлях порятунку чи Шлях закона Будди, Шлях Конфуція чи Шлях вчення, Шлях зцілення для лікарів, Шлях Вака для поетів, Шлях чаю, Шлях лучника, а також Шляхи інших мистецтв і ремесел. Кожен практикує той Шлях, до якого має схильність.

Кажуть, що воїн прямує подвійним Шляхом пера і меча, тому повинен розуміти обидва цих Шляхи. Навіть, якщо людина не матиме вродженої схильності, то вона може бути воїном, наполегливо практикуючи обидва Шляхи. Воістину, Шлях воїна – це рішуче прийняття смерті. Хоча священики, жінки, селяни й представники нижніх станів здебільшого готові померти, якщо відчувають необхідність або почуття сорому за якийсь вчинок, Шлях воїна – це дещо інше. Воїн відрізняється від звичайних людей своїм бажанням перевершити інших через вивчення Шляху стратегії. Долаючи ворогів сам на сам у поєдинках чи з честю виходячи із сутичок з багатьма нападниками, воїн може здобути славу для свого володаря. Ось у чому полягає доброчинність стратегії.

У Китаї та Японії тих воїнів, які досягли успіхів на Шляху, називають майстрами стратегії. Воїни повинні вивчати цей Шлях.

Не так давно у світі з’явилися люди, які називають себе майстрами стратегії, тоді як насправді вони – лише фехтувальники. Прислужники храмів Касіма Канторі в провінції Хітаті отримали настанови від богів і взяли ці настанови за основу вчення своєї школи. Тепер у своїх мандрах країною вони навчають людей. Ось що зараз вважають стратегією.

У давнину стратегію називали благодатною практикою, вона була однією з десяти здібностей і одним із семи мистецтв. Таким чином, стратегія не обмежувалася звичайним фехтуванням, адже її справжній сенс не вичерпується знанням техніки.

Поглядаючи на сучасний світ, ми бачимо, що мистецтва продаються. Люди йдуть на все, що завгодно заради власного збагачення. На хибному Шляху стратегії вчителі та їхні учні намагаються прикрасити свою техніку й виставити її напоказ. Вони пришвидшують розквіт квітки. Вони говорять про «перший додзо» і «другий додзо». Вони все обертають на власну користь. Хтось якось сказав: «Незріла стратегія – підстава для журби». Це справді мудрий вислів.

Існують чотири Шляхи, якими люди йдуть у житті. Це Шлях гідної людини, Шлях селянина, Шлях ремісника і Шлях торговця.

Шлях селянина. Селянин працює на землі використовуючи інструменти й спостерігає, як змінюються пори року.

Шлях торговця. Торговець купує товар, а тоді продає його, щоб заробити собі на життя. Шлях торговця – це життя з прибутку від купівлі й продажу. Ось що таке Шлях торговця.

Шлях гідної людини, або Шлях воїна. Шлях воїна полягає в тому, щоб оволодіти властивостями зброї. Якщо людина не любить стратегії, то вона не зможе оцінити властивості зброї. Хіба не повинна вона у цьому випадку намагатися отримати бодай якесь розуміння стратегії?

І, нарешті, Шлях ремісника. На цьому Шляху будівничий намагається сягнути досконалості у використанні інструментів. Спершу він має намалювати правильний план, а тоді побудувати все так, як зображено в плані. Таке життя будівничого.

Ось що таке Шлях гідної людини, селянина, ремісника й торговця.

Для порівняння стратегії з майстерністю будівничого розгляньмо будівництво дому. Будинки бувають різні: будинки знаті, будинки воїнів, будівлі чотирьох традицій, зруйновані будівлі, багаті будинки, будівлі у якомусь стилі, традиційні будівлі та інші будівлі. Коли йде робота, будівельник використовує генеральний план дому, якого він зводить. На Шляху стратегії також є план кампанії, яка може відбутися.

Якщо ж ви бажаєте здобути ремесло воїна, то уважно прочитайте цю книгу. Вчитель – це ніби голка, учень же схожий на нитку. Коли ви почуєте слово вчителя, ви повинні постійно вправлятися.

Ватажок подібний до старшого будівничого, він повинен знати природні умови, закони країни й традиції домів, що воюють. Такий Шлях ватажка.

Старший будівничий повинен знати облаштування веж, архітектуру храмів і плани палаців. Він повинен уміти наймати людей для будівельних робіт. Шлях старшого будівничого нічим не відрізняється від Шляху командира армії того дому, що проводить військову кампанію.