Юрий Токарь - Карантинное стаккато. Стихи, рассказы, вірші

Душа и желанья в туманах не тают.

Юрий Токарь, фото Елены Кравченко, 25 апреля 2020

***

Щось мало твоїх стало фоток у «Неті»,

А втім, це, звичайно, не є головним.

Душа, що невидима, – гавань поетів,

Хоч море, що поряд, буває і злим.

Та прикро коли кораблі загадкові

В омані туманів здаються добром,

А правда, вона – не у кожному слові!

І парус, чи зможе змиритись з веслом?

Казки, безумовно, чарують з дитинства,

Бо хочеться вірити вигадкам снів.

Той острів насправді чи тільки наснився,

Який твоє серце, зрадівши, зустрів?

Юрій Токар, 08 серпня 2019

***

Ми різні, занадто сьогодні ми різні,

Багато маленьких в країні князьків.

Мабуть, об'єднатись, тепер вже запізно,

Аби, навіть, хтось дуже це захотів.

А дзвоники зранку лунали по школах,

Останні, святкові але не в усіх.

І біля столиці накреслене коло,

Де тиждень тому діти сповнились втіх.

Канікули там, у недбалому колі,

Неначе країна у нас не одна ！

Розломи в надіях, і, навіть, у долі,

Держава собі наробила сама.

Прислів'я, дзеркально відтворює душу,

Про гетьманів трьох і про двох козаків.

І я, безумовно, це визнати мушу, —

Нам треба розумних та добрих царів.

Юрій Токар, 31 травня 2019

***

Примусити, мову любити, не можна,

Принизити іншу, – пройтись по собі.

Брехати з екранів навчились безбожно,

Всі ті, кому скажем на виборах: «НІ» ！

Для мене російська і рідна, і мила,

Бо мама покійна так вчила мене.

А мама все добре душою любила,

І вірила: зло все-одно промине.

Не можна насиллям створити добробут,

Нацизм не властивий цій добрій землі.

Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

Прочитайте эту книгу целиком, на ЛитРес.

Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.