Василь Базів - Honey, ротвейлер Божий

Не знаю чому, але дії лікарів виключно за інструкцією мені імпонували. Може, то були лише ритуали для омани довірливих відвідувачів клініки, але, на відміну від попередньої халтури, тут вважали за необхідне виголити у мого друга живіт перед обстеженням. Поводилися наче не фальшиво, на грані – фаховість і старанність.

Я стежив під мікроскопом за кожним рухом лаборантів, і мій ретельний аналіз дій лікарів, за якими я спостерігав із нечуваною вимогливістю, давав мені надію, що їхній професійний підхід і сумлінне ставлення неодмінно дадуть позитивний результат. Я заспокоював себе, що їхня сумлінність поборе мою біду.

Обстеження тривало недовго, хоч і ретельно. Ця магія проникнення людини у живий організм якимось фотографічним способом викликає дуже розмаїті відчуття. Адже знову ж таки, що там діється всередині унікального біохімічного виробництва, яким є продукування життя, усі технічні засоби від елементарного рентгена до фантастичних лазарів не дають стовідсоткового відображення.

Так, приблизно. Майже на око. Триватиме далі життя, а чи цей, сотворений Всевишнім неймовірно складний агрегат біологічного носія життя опинився під невідворотною загрозою, коли запрограмований Ж И Т И організм потрапив під таку небезпеку, яка є нездоланною для усіх його неймовірно потужних ресурсів захисту.

Допоки Ханни лежав під монітором розмаїтих медичних пристроїв від модернізованого рентгена до лазерних ультразвуків, усе це дійство зі встановлення ресурсів життя у цьому дорогому мені живому єстві вершилося у моєму розтривоженому, а то й розсипаному світосприйнятті, яке зазнало лише тиждень тому бомбардувань своїх мембран на тому ж таки Конгресі Глобального Мозку, де наймудріші з людей схожим чином анатомізували людство.

Я вершив боротьбу за Ханни в той час, коли людина стоїть на порозі створення штучного Розуму, який є найскладнішим витвором Творця, як мінімум, в масштабах Галактики, із її мільйонами мільярдів планет, таких як Земля. Ну то й що? А те, коли уже не Жуль Верн чи Герберт Веллс, а головний інженер Google Рей Курзвейл та біотехнолог із Гарварда, легендарний Джордж Черч, здійснюють урядовий проект Конгресу США із перенесення субстанції Людини, якою є її свідомість, що міститься у її мозку, із біологічного на небіологічний носій, а це означає подолання смерті й здобуття кібернетичного безсмертя.

Коли феноменальний нанотехнолог Ерік Дрекслер стверджує, що завдяки мікрочіпам величиною у кілька нанометрів, а людський волос становить від 60 до 100 тисяч цих одиниць виміру, завдяки цій рукотворній реконструкції людського організму у складальному цеху молекул можна так відремонтувати той самий, поки що незамінний біоносій, що людина може жити у власному тілі, у якому, як у застарілому «Запорожці», можна замінити усі без винятку запчастини від печінки до серця, – може жити сотні років. Я написав про це дилогію у жанрі інтелектуального трилера, я все це чув на власні вуха, допоки Ханни чекав мене із Нью-Йорка.

Потрясіння пережитого і почутого на Конгресі із порядком денним – як осягнути безсмертя – все ще володіло мною і додавало мені сили, коли у своєму конкретному житті я боровся із тою клятою смертю, яку наврочили на голівку мого найдорожчого друга.

Однак ці світила глобального Розуму залишилися там, на помостах Манхеттена. А тут переді мною – абсолютне світило у білому халаті. Дивлюся на нього, як на самого Бога, коли він врешті завершує совання наконечником УЗД. Він не такий, як той, мавпоподібний, котрий радів перед тим, як винести незаслужений вирок. Цей справді думає, чи розігрує переді мною мислителя, наганяючи ціну. Але я не маю права звинувачувати людину, яка не квапиться.

Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.

Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.