Джонатан Свіфт: Мандри Лемюеля Гуллівера

Моїдор — старовинна португальська золота монета.

Спінет — старовинний клавішний інструмент.

Джига — англійський народний танець.

Діонісій Галікарнаський — грецький історик і ритор (учитель красномовності). Жив у першому сторіччі до нашої ери.

Тонкін — провінція у В'єтнамі.

Нова Голландія — давня назва Австралії.

Форт Святого Георга — старовинна назва Мадраса, міста в південно-східній частині Індії.

Шлюп — невеличке вітрильне судно.

Зодіак — пояс на небесній сфері, по якому рухаються Сонце, Місяць та планети. Ділиться на дванадцять сузір'їв: Телець, Рак, Діва і т. ін.; кожне сузір'я позначається особливим знаком.

Натяк на хабарництво, поширене серед державних діячів Англії.

Александр Македонський (356–323 рр. до н.є.) — цар Македонії, один з найвидатніших полководців стародавнього світу. В битві під Арбелою (331 р. до н.е.) здобув вирішальну перемогу над Персією.

Ганнібал (247–183 рр. до н.е.) — славетний карфагенський полководець. Завоював Іспанію і, перейшовши Альпи, розбив військо римлян. Як розповідає легенда, під час цього переходу дорогу його армії перегородила величезна скеля, яку Ганнібал наказав розпекти, а потім полити оцтом. Скеля буцімто розм'якшилась, після чого її вдалося зрити.

Цезарь Кай Юлій (102 — 44 рр. до н.е.) — римський полководець і політичний діяч. Зробив кілька походів у Галлію та Британію. Наприкінці життя проголосив себе імператором.

Помпей Гней (106 — 48 рр. до н.е.) — римський полководець. Був на чолі партії аристократів-землевласників, яка боролася проти Цезаря.

Брут Марк Юній (85–42 рр. до н. е.) — римський сенатор, переконаний республіканець. Стояв на чолі змови проти Цезаря і брав участь у його вбивстві.

Сократ (469–399 рр. до н. е.) — славетний грецький філософ. За зневажливе ставлення до богів був засуджений на смерть.

Епамінонд (418–362 рр. де н. е.) — грецький полководець. Воював із спартанцями за незалежність Фів.

Катон Молодший (95–47 рр. до н. е.) — римський політичний діяч. Під час боротьби Цезаря з Помпеєм за владу підтримував Помпея.

Томас Мор (1480–1535 рр.) — англійський філософ і політичний діяч, один з перших утопічних соціалістів. У своїй книзі «Утопія» змалював ідеальну державу майбутнього, де немає приватної власності і панує соціальна справедливість.

Гомер — легендарний поет стародавньої Греції.

Арістотель (384–322 рр. до н.е.) — великий грецький філософ. Протягом багатьох сторіч твори його справляли значний вплив на розвиток науки.

Дідім — народився 63 р. до н.е.; жив у Римі; написав наукову працю про творчість Гомера.

Євстафій з Константинополя (кінець XII cт.) — архієпископ; вивчав творчість Гомера і взагалі античних поетів.

Скотт Дуне (1274–1308 рр.) — середньовічний філософ; склав коментарі до творів Арістотеля.

Рамус П'єр (1515–1572 рр.) — французький вчений, який критикував учення Арістотеля. Свіфт навів імена Скотта і Рамуса як зразки вчених, що не дали світові майже нічого корисного.

Декарт Рене (1596–1650 рр.) — великий французький учений і філософ, основоположник нової філософії й наукового світогляду. Вславився як математик і фізик.

Гассенді П'єр (1592–1655 рр.) — французький фізик, математик і філософ; критикував Арістотеля. Супротивник Декарта.

Епікур (341–270 рр. до н. е.) — видатний грецький філософ.

Геліогабал — римський імператор, який славився своєю любов'ю до вишуканих страв.

Агесілай (IV ст. до н. е.) — спартанський цар.

Акціум — мис і храм на західному березі Греції (Артська затока). Тут у 30 р. до н.е. відбувся жорстокий бій між флотами Антонія Марка і Октавіана Августа.

Антоній Марк — римський державний діяч. Після розгрому його флоту під Акціумом заподіяв собі смерть.

Август Октавіан (63 р. до н.е.) — римський імператор. Титул імператора прибрав собі після перемоги над Антонієм Марком біля Акціума.