Радмір Говтва - ПереродженнЯ

Але це все буде потім. Зараз потрібно знайти живих. Якщо їх не буде, то й займатися відновленням сектора може й не прийдеться, а для нагов такі умови життя, з рясною кількістю води як раз є придатними для життя. Цікаво, чи мають вони відношення до цих подій? Може, це вони все влаштували, і відразу приготували собі придатне середовище існування?

Пірамід на поверхні не виявилося ні однієї. ескадрильї винищувачів розосередилися й почали прочісувати ділянки суши. Десант чекав від них інформацію. Робити наземну пошукову операцію не поспішали. Ходити по поверхні в пошуках живих, це як шукати гілку в стозі сіна. Чекали цілевказівку від винищувачів.

Вході пошукових операцій по континентальній частині сектора 3.10, що залишилася не затопленої, знайти живих людей не вдавалося. Зате, були багаторазово зафіксовані тварини. Це давало надію на те, що люди, що вижили в потопі, на плато є. Вивчивши сектор, удалося встановити просту закономірність. Якщо на порожніх місцях не було поселень, то в лісовій частині плато проглядалися дороги. Якщо йти по них, то знайти людей, що вижили, якщо такі є, стане можливим.

Корвет «Стрімкий», приземляючись на різних зручних для посадки площадках, залишав групи десанту, які на скутерах направлялися в ліс по дорогах.

Входячи в ліс, проводилося його сканування на наявність живих форм життя, наявності кам'яних або металевих будівель. Стан укочених доріг говорило про те, що живі люди тут є.

Кілька годин пошуків не привели до успіху. Але вдалося з'ясувати, що деякі дороги перетинаються в хащі лісу. Трьом групам вдалося зустрітися на розвилці. А це вже явно справу рук людини. Але де ж люди? Чому їх немає? чому ніхто не відгукується? Адже не може ж бути, щоб не було чутно скутери? Отут явно живуть не дикі племена, раз у них є такі дороги з перехрестями.

Дрони на скутерах фіксували весь процес пошуку. Вони зберегли всі дії десанту, запам'ятали всю лісову місцевість. Обробивши інформацію декількох дронов від різних груп, була побудована тривимірна модель вивченої частини лісового масиву. У ній виявилася одна дуже цікава деталь, не побачена на ходу зі скутера. Від доріг убік хащі лісу відходили вузькі стежки. З дороги їх видно не було, а от по тривимірній моделі вони проглядалися чітко.

Вийшовши до однієї з них, група розбилася на три частини. Перша залишилася охороняти скутери, друга забезпечувала прикриття першої з хащі й третьої з тилу, а третя направилася по стежці в хащу. Іти було зручно, стежка була добре протоптана. Якби вона була стара, то вона б поростила травою. Значить їй користуються. Це дає надію на те, що люди, що вижили, не є дикими племенами.

Пройшовши кілька кілометрів у хащу, передова частина групи стала вловлювати захід диму від багаття. Дуже дивно, адже з повітря дим видний не був.

Стежка стала ставати ширше. Пройшовши ще пару сотню метрів по ній, крізь густу хащу група вийшла на поселення людей. Їх дома розташовувалися в землянках. Дома з колод були побудовані таким чином, що, входячи в будинок, ти спускаєшся по сходам вниз. І таких будинків було кілька десятків. Людей видно не було. Але вони отут явно були. Гарне маскування. Дома з дерева. От чому ми їх не бачили. Сканер сприймав деревину як ліс, а кам'яних і металевих будівель тут не було. Дома низькі, практично, як повалені дерева. Дуже розумно. Видимо, люди розуміли, що їм необхідно ховатися, і для виживання потрібне маскування. Увійшовши в лісове селище, активувавши силове поле, про всяк випадок, командир пошукової групи став звертатися до жителів на нашій рідній мові, після чого це став робити дрон на різних діалектах.

Двері одного з будинків відкрилася, і звідти вийшов молодий світловолосий чоловік, на вигляд йому було всього лише два періоди. Волосся були довгі й підв'язані яскраво червоною стрічкою. Він був одягнений у десантну амуніцію, на зразок нашої, у руках тримав на приготуванні плазмагон. Що ж, істоти розумні, це радувало, але ставало не по собі від відчуття, що ти, як мішень у тирі, під прицілом. Напевно наше наближення вони помітили й вибудували захист, що ми не бачимо. Дрон продовжував сканувати периметр. Друга група, що прикриває нас із тилу, одержувала від нього всю інформацію. Для прикриття третьої групи вони стали обходити поселення ліворуч, раптом почнеться бій, то вони зможуть атакувати поселенців із флангу.

Чоловік, що вийшов, опустив зброю вниз, підняв праву руку до гори й вимовив на знайомій нам мові слова: «Вітаю Вас. Хто Ви, і з якою метою прибули до нас?».